Влітку та взимку чоловік пішки, на велосипеді та улюбленому мотоциклі поспішає до людей.

– Спершу на пошті у нашому селі Кармалюковому робила моя дружина. Пішла у декрет… Аби місце не пропало, я влаштувався туди на роботу. Спершу начальником сільського відділення, згодом, після реформ — оператором-листоношею. Коли дружина вийшла із декрету, то вже там не працювала. Залишився я та жінка-листоноша Тетяна Козуля. Так й робимо удвох. Раніше, до весілля, я їздив на заробітки будівельником до Вінниці, Києва. Звісно, є домашнє господарство, родинні клопоти, діти. Але я роботу на пошті вже ні на що не проміняю.

Я обслуговую Кармалюкове, сусідні Петрані та Майдан. Загалом обслуговуємо більше 700 людей, з яких близько ста пенсіонерів. Пенсії, листи, газети, журнали. Я в основному працюю у Кармалюковому та Петранях. Допомагаю колезі. Чоловіку дещо легше. У рідному селі ходжу пішки. До Петранів, за чотири кілометри від мого села, спершу теж ходив пішки, їздив велосипедом. Згодом придбав собі маленький мотоцикл. Їжджу із поштою своїм сталевим конем у будь-яку погоду, взимку та влітку! Треба скрізь встигнути, колегам допомогти.

– Приємно допомагати людям у рідному селі? І чи знаєте ще чоловіків-листонош?

– Кармалюкове — моє рідне село. Я там виріс, знаю усіх. А у Петранях спершу було важкувато. Тож ходив дворами, знайомився із людьми. Селяни спершу навіть дивувались, побачивши чоловіка-листоношу. А нині я там вже свій! Просить бабуся води принести, дрова нарубати — будь ласка. Бувало людям телевізора лагодив, радіоприймача! І моя колега Таня теж стареньким людям наче рідна дочка й онучка.

Нині ми готуємось принести подарунки діткам до святого Миколая, Новорічних та Різдвяних свят. До школи, дитсадочка, родинам… Дуже приємно дарувати людям радість! Як герой мультфільму про Простоквашино листоноша Пєчкін! Чи є ще на Вінниччині чоловіки-листоноші? У нашому районі точно я один… Мабуть, в області теж!

– Анатолій Водяний — сумлінний та відповідальний співробітник. Дійсно, він у нас один листоноша, підтримка та опора усім нам, — каже начальник центрального відділення поштового зв’язку «Жмеринка» Ольга Однороб. — У нас працює близько ста листонош. Є молоді співробітниці, є із досвідом. Район великий, тож, відповідно, досить велике навантаження. Але ми працюємо й допомагаємо людям.