Вони — діти й дорослі, представники різних професій, віку, соціального статку. Але за покликом серця не пройшли повз чужу біду та вчасно подали руки й підставили плече тим, кого зненацька спіткало лихо. Як вказував їм не лише службовий обов’язок, а й душа.
Мама та сусіди діставали дітей з-під уламків даху
У селі Дзвонисі Тиврівського району на трьох маленьких дітей впали перекриття стелі.
– У хаті на трьох дітей впали брили глини з риштування та перекрить даху. Мати тоді вийшла з приміщення… А коли повернулась, побачила біду… Дах впав на її менших донечку та синочка — Ангелінку та Богданчика. Старшого сина Артемка закидало уламками по ногах, — згадував сільський голова Анатолій Почвірний. — На крик жінки збіглись сусіди. Люди першими діставали дітей з-під гори уламків…
Сусідка Світлана Станіславенко голими руками рятувала завалених дітей:
– Я почула відчайдушні крики мами: «Діти, діти». На допомогу прибіг сусід Іван Деревенко із дружиною. Одного хлопчика вже звільнили з-під завалів. Я не пам’ятаю, як ми із Іваном та його дружиною розгрібали голими руками глиняні брили. Лише те, що ці брили дуже великі та важкі. Дівчинка ще була завалена. На щастя, їх вдалось врятувати.
Максимка врятували з крижаної купелі братик та односельці
13-річний Артемко Шевчук з села Рахнів Гайсинського району врятував на кризі річки свого чотирирічного братика Максимка на другий день свята Водохрещі.
– Мій брат з’їхав з гірки. Його санчата налетіли на кротову яму. Їх занесло і викинуло прямо на кригу. Брат щойно став на кригу, як провалився. Поки я підбіг, то Максимко вже наковтався холодної води. Я схопив його за одяг і підняв з калабані, — згадував хлопчик. — Я як і тримав брата як іграшку, так поніс його бігом кригою на інший берег – там десь метрів 70 відстані. Дорогою ще провалювався, але таки виніс Максимка на тверду землю…
Далі дитину разом рятували місцеві мешканці Вероніка Носкова, Андрій Семьонов, Наталія Кичікулова та сільський медик Юлія Швець. Й таки витягнули малюка «з того світу».
Вінницький школяр-спортсмен дістав хлопчика з-під криги
Учень Вінницької школи № 32 Олег Галенко врятував хлопчика, який провалився на кризі Південного Бугу у Вінниці:
– Я із подружками гуляв неподалік спорткомплексу «Авангард». Там грались троє хлопчиків років 10-11. Один з хлопчиків збіг з пристані, де тренуються веслувальники, та побіг на кригу. Провалився десь за десять метрів від берегу… Я скидаю куртку та бігом за ним. Одна моя подружка — бігом туди. Сама провалилась, але, на щастя, я її витягнув з ополонки. Далі — я вже рятував малого. Взяв палицю, намагався подати її потопаючому хлопчику. І сам теж провалився… Вже друга дівчина — мене рятувала. Допомогла вибратись… Так врешті я вже дістався до дитини, взяв її за руки та витягнув з ополонки. Самі першими роздягнули дитину, зняли мокрий одяг та взуття. Медики приїхали швидко.
Дівчина-«коп» врятувала самогубця
Чемпіонка України з карате та боєць тактико-оперативної роти вінницької «патрульки» Любов Детюк врятувала 25-річного вінничанина, який намагався вистрибнути із вікна.
– Увечері 12 березня ми отримали виклик із проспекту Космонавтів. Схвильована жінка просила терміново приїхати до її квартири, де її син намагався покінчити з життям. Коли ми прибули на місце, то побачили, що хлопець зависнув у вікні 4-го поверху та тримався руками за підвіконня, — розповідала Любов Детюк. — Я першою підбігла до чоловіка, який так і висів на чималій висоті… Схопила його за руки і затягнула до квартири. Згодом хлопець сказав: «Якби мене намагались врятувати хлопці, я б їм опирався, але коли я побачив, що мене рятує дівчина, то стало дуже приємно».
Іванко врятував сусідського хлопчика на сільському ставку
Іванко Забуранний з села Нестерварки Тульчинського району врятував сусідського хлопчика Сашка. Сашко зі своїм дідусем купались у місцевому ставку. Удвох почали тонути… Дідусь з останніх сил виштовхнув онука, який вже йшов під воду. Аж дитячі крики допомоги почув Іванко.
– Я схопив хлопчика, обличчям дістав з води, аби не наковтався її, взяв під лікоть та під пахву і потягнув так за собою — згідно з правилами порятунку потопаючих. Хлопчик ще не сильно наковтався води, ми його посадили на землю, він почав кашляти й відхаркувати воду… На жаль, його дідусь таки загинув… — згадував юний рятівник.
А батько Іванка Микола Миколайович сам неодноразово допомагав людям у біді… Декілька років тому по сусідству обвалилась хата. Двох чоловіків затиснуло величезними бетонними брилами та камінням. Чоловік із сусідами ломом та руками розкидали купи каміння, аби дістатись до потерпілих. І таки допомогли їм ще до приїзду рятувальників…
Боєць Нацгвардії врятував пенсіонера
Вінницький нацгвардієць з частини 3008 Олександр Томашевський врятував пенсіонера у «Прозорому офісі» Вінницької міської ради
– Чоловік спитав, де можна знайти міський архів. Я пояснив відвідувачу, що треба зробити, аж бачу — очі чоловіка зненацька закотились, він знепритомнів. Впав на підлогу. Вдарився скронею об плитку… З рани вдарила кров. Я швидко підбіг до чоловіка, перевернув його на бік, аби не задихнувся. Моя службова медична аптечка завжди зі мною. Бинтом затиснув рану на його обличчі — аби зупинити кровотечу. Чоловік поступово прийшов до тями і спершу спитав мене: «Що сталось?»
Раніше я допомагав відвідувачам, яким теж було зле у черзі чи на прийомі… До призову на військову службу я захоплювався футболом. Під час одного матчу у гравця команди суперника теж стався напад. Я разом зі старшими товаришами надавав йому першу допомогу.
