Вона пенсіонерка, їй вже 62 роки. Пише вірші давно, на різні теми. Тетяна Маковська з Оратова багато років працювала на Донбасі.

Вже випустила збірку віршів «Душі моєї хризантеми» 2016 р.

Бере активну участь у житті райцентру, співає у сільському клубі, читає свої вірші. Волонтерка, перепекла тисячі пирогів на Схід нашим хлопцям.

Матусина мрія

Подивилась телевізор,
Була і реклама,
Ну, а вранці за сніданком
Заявила мати:
– Любий, милий мій синочку,
Що хочу сказати,
Як закінчиш тільки школу,
Йди у депутати.
Подивися, як живуть —
Не в хатах, а в храмах,
Засмагають на Мальдівах
Або на Багамах.
В кожного дорогії кейси,
І літають за кордон,
Чартернії рейси.
А машини в них блищать,
Як в мене каструлі.
Подивися – біля них
Молоді дівулі.
А в парламенті
Половини їх же там немає.
Один бігає, за всіх
Кнопки натискає.
А я тебе уявляю
В парламентськім кріслі.
Ти сидиш, такий поважний,
Лиш на кнопки тиснеш.
От як станеш депутатом,
Будеш добре жити.
Будеш хату гарну мати,
Смачно їсти й пити,
Та не так, як ми, прокляті,
В колгоспі робити.
Буду я радіть за тебе,
Що мій син не конюх,
Навіть не шофер.
Понатиснеш з рік ті кнопки —
Вже й міліонер

***

Прийшла баба до лікаря:
– Синку мій хороший,
Так у мене все болить
Та не маю грошей.
Кажуть люди, ти давав
Клятву Гіппократа?
– Як не має баба грошей,
Пора помирати.
Хитнула бабця головою.
– Кажеш, помирати?
А в дітей немає грошей
Мене поховати…
Тетяна Маковська —
жителька ст. Оратів