Де справедливість гуляє? –
В кабінках чи на газетних сторінках?
Народ президента обирає.
В кого сумління питає? –
В серця? Чи в голови лобастої
Думки про людське щастя…
Народ президента обирає.
В окопах солдат страждає,
На металічній нозі скаче той,
Що віджив там життя собаче,
Захищаючи ваше багатство, палаци,
Щоб в Києві і по всій країні
Огорожі нетлінні, високі
Оберігали ваші статки,
Щей охоронці для порядку,
Щоб не зурочило людське око
Ці розкоші мільярдні,
Закривайте вікна на ніч справно.
Брехливими промовами звертаєтесь
Журналісти, юристи, експерти,
На куплених телеканалах:
Чий виступ більш «вдалий», «відвертий».
Кругом брехня, локшина на вуха,
А ти, народе, ці брехні слухай.
В електорату своє розуміння мається –
Нехай комік, сміхотворець усміхається,
Нехай по-російськи свище,
Аби паркан нижчий.
Про що буде розмовляти
З європейськими керівними мужами?
Дослуховуватись буде вухатий,
А в думці: «Таку твою маму».
Чи можна прирівняти нашу зарплату
До європейського рівня?
Можна це прирівняти
До солов’я і півня.
Медичні  і інші реформи
Проводяться для форми.
Головна їх мета –
Вимести з народних гаманців копійки до хвоста
В обездоленої, обкраденої громади.
Кожна каста має свою раду.
Народ президента обирає –
Майже сорок облич має.
В їх душах морок, чорнота?
Тож задача не проста:
Морального гіганта досягти.
Де ж той гігант? Він є? Господи, прости.
Народ президента обирає,
А бідність в кабінках гуляє.
Кому перевагу дати?
Голосуйте. Вас прикриють солдати.

Одарка Вінницька