Барський районний суд виніс вирок у звірячому смертельному побитті дівчинки. Нагадуємо, що 15-річну Каріну Ковальську з села Іскрівки Тиврівського району у червні 2016 року до смерті побили дорогою додому.

Невдовзі за підозрою у вчиненні злочину правоохоронці затримали її… двоюрідного брата-ровесника. Дівчинка ж згодом померла у Вінницькій обласній дитячій лікарні, не приходячи до тями.

– Жмеринська місцева прокуратура підтримувала публічне обвинувачення у розгляді Барським районним судом цього кримінального провадження. Під час судового розгляду доведено вину юнака, який, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час конфлікту зі своєю сестрою завдав їй декілька ударів дерев’яною палицею по голові, — повідомили у прес-службі прокуратури Вінницької області. — Судовий розгляд вказаного кримінального провадження тривав більше двох років. Тож, за доводами заступника керівника прокуратури Віктора Куцого, суд визнав неповнолітнього обвинуваченого винним у вчиненні злочину та призначив з огляду на його вік максимально можливе в даному випадку покарання — сім років позбавлення волі.

Рідні й близькі загиблої дівчинки досі не вірять у справедливість.

– Нам досі не зрозуміло, за що вбили Каріну. Бо спершу брат Олег ще пояснював, мовляв, хотів забрати її мобільний телефон. Але далі мовчав. За порадами адвокатів. А от його рідні наполягали, що підліток не винен, а на нього зводять наклеп! Мовляв, це були невідомі нападники чи якийсь чоловік, який десь колись задушив дівчину, а нині вийшов з тюрми на волю. Бо дівчину побили на стежці, де завжди ходять сільські люди. Її знайшли аж на галявині на відстані від місця побиття. Буцімто так хотіли замести сліди… Але висновки слідчих та експертів вказали на протилежне! — з сумом згадує старша сестра дівчинки та її опікун Ольга. — Спочатку нашу справу слухав Тиврівський районний суд. Він десь півтора року тому присудив юнаку сім з половиною років ув’язнення. Втім, Апеляційний суд Вінницької області скасував цей вирок. Тоді нашу справу направили вже до Бару, де ми маємо такий вирок. Але й новий вирок ще не набрав чинності.

Чи ми згодні із новим вироком? Як на мене — сім років за таке звіряче вбивство трошки замало… Бо він не лишив на сестрі живого місця. Усі органи відбив, Каріна за 14 діб мук у лікарні не вийшла з коми та вже й слова не вимовила. Наша судова боротьба ще триватиме…

14 липня виповниться три роки із дня смерті сестри. Каріну поховали у селі Дружелюбівці Калинівського району біля могили мами. Там досі живе наша бабуся. Бо мати та батько Каріни померли, коли вона була ще маленькою. Відтоді я стала офіційним опікуном її та брата Андрія. А з того села, де все нагадує нам про трагедію, ми виїхали. Нині живемо у сусідніх Строїнцях… Мої діти вже виросли. Лише досі сумно й боляче за сестрою…

Рідні й близькі засудженого теж не вірять, що юнак міг вчинити такий страшний злочин.

– Якби син хотів вбивати і грабувати дівчинку, то хіба він тоді вертався за нею на галявину, біг до сторожа, повідомляв йому про біду із нею та гукав лікаря? Він разом із лікарем носив побиту дівчинку до машини, їхав із нею до Тиврова назустріч «швидкій допомозі» та у ній, возив її в лікарні на каталці. У лікарні сплатив за ретнгенівський знімок! — згадувала тоді мама обвинуваченого.

Адвокат юнака теж поки що утримується від коментарів.

Редакція готова вислухати інші точки зору на цю ситуацію.