Вже публічно усякі приватні клініки закликають здавати чоловіків свою сперму, а жінок — яйцеклітини, а то й навіть віддавати своє тіло в оренду, щоб виносити комусь дитину.
Торгувати своїм тілом — одна з найдавніших професій, але щоб за гроші ставати батьками чужих дітей — це просто аморально і навіть неприродно. Так, на жаль, в суспільстві не поменшало особин жіночої статі, які, народивши, покидають своїх дітей. Але не усі з них це роблять по-звірячому. У багатьох дійсно важкі життєві обставини, через які вони змушені дітей віддавати у сиротинці, залишати в лікарні…
А чим керуються так звані «донори» сперми чи яйцеклітини? І не треба порівнювати це псевдодонорство із тими, хто здає кров… Кров переважно потребують люди на межі життя і смерті. Поділитися з хворим своїми еротроцитами — це врятувати хворого, благородно і по-людськи. Часто за це навіть грошей не беруть. А ті, хто біжать здавати свій біоматеріал для запліднення, керуються лише сумою винагороди. Бо ж платять за це немало — від 30, 50, 100 тисяч!!!! Ось головна мотивація — ГРОШІ… А потім вже для себе і своїх близьких такі «донори» виправдовуються, що таким чином допомагають безплідним парам, жертвують частинкою себе, аби зародилося ще одне життя… Це так помпезно звучить, та тільки не у нашій реальності. Можливо, десь в Європі чи Америці дійсно бувають випадки, коли сестра сестрі таким чином допомагає чи мама доньці, хоча, як на мене, це теж неприродно і неприпустимо… Але у нас люди ласі до легкої наживи, от і використовують будь-який шанс для легкого збагачення…
Раніше, якщо сім’я була безплідна, чоловік з жінкою йшли в церкву, до Бога, молилися. А якщо навіть невіруючі люди, то теж переосмислювали свій стиль життя, боролися зі шкідливими звичками, змінювали харчування, дбали про здоров’я. У наш час нічого з цього не відбувається. А навіщо, якщо можна заплатити бабло – і вже вагітна… Або ще гірше — носити під платтям подушку, а виносить і народить інша жінка. Сучасні зірки шоу-бізнесу навіть не приховують того, що користуються послугами сурогатного материнства. От маємо, материнство стало послугою… Як це цинічно і безбожно…
Чесно, мені шкода дітей, які народжуються таким шляхом… Мені здається, «діти з пробірки» неповноцінні, наче роботи, яких зібрали по деталях… А як пояснити згодом дитині, яку виносила сурогатна мама, чому її рідна ненька віддала перевагу своїй талії, грудям і відмовилася виносити маля під серцем? Не всі ж жінки такі хворі, що не здатні бути вагітними. Більшість з них просто бояться втратити свої форми, не хочуть вистраждати своє дитя у пологах, терпіти біль, незручності… Хіба це не егоїзм чистої води???
Батьківство перетворилося на послугу. Наче в супермаркеті: «Вам кого? Доньку чи сина? Добре, буде вам син!» Листай бабло – і буде тобі щастя… Ще років двадцять – і суспільство захлинеться від таких «послуг»… «Штучні» люди заполонять суспільство, як машини і роботи… Настане час – і людство навчиться вдосконалювати собі подібних ще при зачатті — трошки того гена, трохи іншого… й на світ народиться нова Монна Ліза чи Ньютон… Я б не хотіла жити у такому світі… А ви?
Поділіться з нами своїми думками, бо тема варта обговорення, особливо враховуючи сучасні тенденції дітонародження…
Каріна МАЄВСЬКА
