Про це нам вдалось дізнатись із Реєстру судових рішень.

Встановлено, що молодий служив у Могилів-Подільському прикордонному загоні й того дня не був на роботі. Будучи невдоволеним ганебною, на його думку, поведінкою потерпілого, перебуваючи на узбіччі, він наніс іншому військовослужбовцю цієї ж частини удар кулаком руки в область голови. Внаслідок чого останній, втративши рівновагу, впав, вдарився головою об асфальт та втратив свідомість, отримавши тяжкі тілесні ушкодження. У потерпілого діагностували перелом кісток мозкового черепа праворуч: лобної або скроневої, епідуральної гематоми та забою головного мозку важкого ступеня.

В судовому засіданні обвинувачений повідомив, що вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає в повному обсязі. Мовляв, хотів лише захистити дівчину, до якої чіплявся колега.

До свідомості потерпілий прийшов в лікарні в м.Київ. Через місяць почав розмовляти, 3-4 місяці вчився ходити, в лікарні за ним увесь час доглядала мати, оскільки дружина доглядала їх малолітнього сина. До цього інциденту потерпілий теж був прикордонником, однак через травму та отриману інвалідність його комісували. На даний час у нього сильні головні болі, він не може працевлаштуватись. Позов підтримує в повному обсязі.

Допитані судом члени експертної комісії розійшлись в своїх висновках і не змогли однозначно встановити механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, змальовуючи різні варіанти.

Зрештою суд ухвалив підозрюваному покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк один рік з відрахуванням із суми його грошового забезпечення в доход держави 10 відсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Віра Малафей