“Я, сільський голова, Рачковська Ірина Миколаївна, звертаюсь до Вас особисто, оскільки вперше за 17 років моєї служби в органах місцевого самоврядування я не знаю, до кого звертатись, щоб вирішити штучно створену проблему, від якої страждає не лише сільська громада, а й імідж України в цілому.

1 серпня 2019 року в селі Цекинівка Ямпільського району Вінницької області, яке розташоване на кордоні із Молдовою і де проживає біля 1,5 тис. жителів, працівниками Ямпільського чи то вже Могилів-Подільських ЕМ було вимкнено світло в усіх установах та об’єктах, що належать до комунальної власності громади. Причина вимкнення – несплата зайво нарахованих 20 тисяч грн., що навіть іще не спожиті громадою і які відсутні сьогодні в бюджеті сільської ради. Причина в тому, що розрахунок сплати за електроенергію зроблений таким чином, що при плані за одну точку обліку 92 тис. грн. на весь рік за один місяць монополістами нараховується сплатити 67 тис.грн.!!! Сільській раді не вистачає 20 тис. грн. щоб розрахуватись із цією так званою «заборгованістю». Реагуючи на попередження про відключення, мною були надіслані листи до керівництва ЕМ та Вінницького відділення ТОВ «Енера», яка надає послуги із енергопостачання. В листах я вказувала, що сільська рада – організація бюджетна і, на жаль, не має змоги сплатити за невикористану електроенергію наперед, оскільки не має відповідних надходжень. І була реакція – нам «відтермінували» відключення аж на 11 днів!

Були усні особисті домовленості щодо недопущення такої ситуації, але слова високо посадовців, як і усе останніми роками, вчора виявились брехнею…Заходи, щодо наповнення бюджету громади, контроль за використанням землі, офіційним працевлаштуванням громадян, своєчасною сплатою податків до бюджету – одне із пріоритетних ланок моєї діяльності та роботи сільської ради в цілому. Проте, на мою думку, дискримінаційна система оподаткування необ’єднаних громад за останні три роки «довела» такі села, як Цекинівка, яка налічує лише до 2 тис. га землі, до повного зубожіння. 60% податку із доходів фізичних осіб, які йдуть до районного бюджету, на жаль, жодним чином не повертаються в громаду. Головні бюджетоутворюючі податки – від агроформувань – розраховані таким чином, що основні кошти надходять в 3-4 кварталах року, що не дає змогу рівномірно їх розподілити. У зв’язку із цим виникає перекос в фінансовій системі і станом на 1 серпня в бюджеті відсутні кошти для погашення цієї штучної копійчаної «заборгованості».

Ситуація, що склалася, призвела до відключення живлення і залишила без світла сільську раду, заклади соціальної сфери, систему вуличного освітлення і т.д., а без води – не лише самих громадян, садочок, лікарсьську амбулаторію, школу, будинок культури, а – головне!- прикордонну заставу, де служать біля 60 воїнів – контрактників та солдати строкової служби!

Під загрозою закриття міждержавного човнового пункту пропуску через річку Дністер «Цекинівка – Сорока», який також є об’єктом комунальної власності і пропускає щодня біля 200 осіб! Варто зазначити, що в у всі часи існування нашої держави, в часи віялових відключень електроенергії, прикордоння завжди було в пріоритеті, адже це – обличчя держави, її імідж. Знаю, як Ви порадили вчинити секретарю міської ради міста Сміла. Тут ситуація інша (у мене немає такого автомобіля) і проблема наче нікчемна – де Президент і де маленьке село на самому краю держави! Але мова про приватну компанію, яка через якісь дивні програми нараховує зайве, а потім спокійно відмикає села від енергопостачання, бо вони – РИНОК, правда, безальтернативний, як і все, що було створене роками і десятиліттями брехні і популізму.Знаю, що таких листів – криків відчаю, до Вас пишуть сотні, якщо не мільйони, але вперше я не знаю, як допомогти своїй громаді”.

Чи відреагує хтось з АП на звернення, побачимо згодом.

Валентина Лісова