Дівчинка зачепилась горлом за металевий штир, а її друг допоміг вибратись зі страшної пастки. Далі дитину рятували медики дитячої обласної лікарні. Вони в один голос кажуть: Міланка дивом залишилась живою…
– У вересні донечка йде до першого класу. 31 липня ми прямували до ательє, аби приміряти вишиванку, яку готуємо до школи. Якраз неподалік по вулиці Короленка проживає у приватному будинку друг Міланки, з яким вони разом ходили до садочка. Тому вирішили зайти у гості. Діти весь час гралися при нас у кімнаті. Коли вже стали збиратись, донька із хлопчиком побігли вперед. Це було буквально за метрів десять від мене. Раптом я почула, що Мілана закричала й прибігла до мене, закривши шию рукою. Крові не було взагалі, трішки на куртці. Було видно ранку та сальні залози на поверхні, — розповідає мама В’ячеслава. — Вже тоді з’ясувалось, що донька вилізла на перетинку металевого паркану. І, мабуть, ніжка зісковзнула й вона шиєю впала, зачепившись одним боком за гострий штир. Найцікавіше те, що 6-річний товариш дитини Віталій не побоявся й зняв Міланку. Але в цьому він зізнався тільки ввечері.
Після інциденту дівчинку «швидкою допомогою» за лічені хвилини госпіталізували до обласної дитячої лікарні у відділення черепно-лицьової хірургії, яке два роки тому заснував головний лікар Василь Паненко. Там дитину прооперували.
– Хірургічне втручання хоча й тривало годину, але для мене це була наче вічність. Із наркозу дитина вийшла легко, почала їсти, — додає матір. — Нас приємно вразила робота лікарів, які спрацювали оперативно та професійно. Міланка не плакала, а це багато про що говорить. Від імені нашої родини вдячна їм за порятунок дитини. Міланці вже набагато краще. Ми нікого не винуватимо, так мало статись. Друзі вже зрізали небезпечний паркан і переробили його, аби більше не було біди. А ми тепер жартуємо, що Віталій, який зняв доцю зі штиря й провідує у лікарні з батьками, тепер її наречений.
За словами хірурга-стоматолога відділення черепно-лицьової хірургії ВОДКЛ Миколи Сидорука, постраждала дівчинка народилась у сорочці.
– Пацієнтку привезли до травмпункту із больовим синдромом, кровотечею та проникаючою раною шиї. Зі слів матері, впала на паркан й отримала пошкодження. Під час операції ми провели первинну обробку рани. Пацієнтка справді народилась у сорочці, вона розірвала м’яз, який відповідає за кивання голови. А біля нього дуже близько знаходилась сонна артерія. Якби її пошкодила, могла померти. Зараз стан дівчинки середньої тяжкості, й за кілька днів її випишемо додому. З травмами, отриманими на майданчиках чи внаслідок падіння з паркану, діти потрапляють до нас часто. Батьки, бережіть своїх дітей, розмовляйте з ними й будуйте безпечні майданчики та паркани.
Вікторія Микитюк
