І не втрималась, щоб не висловити свою точку зору. Я — у минулому вінничанка. Але мій батько був німцем, тому ще за СРСР виїхала до Німеччини.

Скажу чесно, не таке тут солодке життя, як багатьом здається — працювати треба всюди. І набагато більше, аніж це робили і роблять мої знайомі навіть тепер в Україні. Але головна перевага — хто не лінується і не ставиться з погордою до робочих спеціальностей — прибиральниць, двірників, продавців у магазинах, офіціантів — можна непогано заробити. Але і життя дороге. Тому ми аж через 30 років виплатили кредит за власну квартиру. Син ще ні.

І ось хлинули до нас емігранти. Звідки вони? Чесно кажучи, вже і не розберу. Для мене вони всі — араби. Я не проти різних національностей. Але чому вони не втікають до своїх братів по вірі у ті ж заможні Арабські Емірати чи до Катару, інших країн? Я розумію, що ісламісти на них напали, але ж чого так байдуже до цього поставились сусідні мусульманські держави? Чому ніхто не лише не прийняв їх, але й не дає досі нікому, крім громадян своєї країни, громадянство?

Я, наприклад, не вірю, що ці мільйони біженців, що заполонили Німеччину, інші країни Європи, є справжніми біженцями. Думаю, більшість з них просто фальшувала документи. І що найголовніше — вони і не думають підлаштовуватись під європейські гуманні закони. Як видно по факту того, як європейці носяться із цим батьком-викрадачем. То тобі попередження, то останнє попередження, то крайнє… А вони все нахабніють і нахабніють.

Щоб не бути голослівною, наведу вам конкретний приклад, опублікований у нашій німецькій газеті про те, як один біженець-сирієць отримує щомісяця 30000 допомоги. Так, саме 30000 євро. Бо у нього 4 дружини. Кожна з них має по 6-12 дітей. І ще йому виділили 4 квартири для кожної із дружин. Бо вони не можуть жити разом. А тато, як півень, по черзі і далі, беручи «на халяву» такі гроші, відвідує свої курятники. А тепер уявіть, як би реагували ви, коли б все життя працювали, платили податки, а їх ось так роздавали біженцям. І не просто біженцям — а ось таким симулянтам, потурачам законів Європи, як виглядає ось цей татусь.

Я не розпалюю ніяких ворпожнеч. Просто хочу, щоб Україна не повторила долю доброї Європи, яка може через оці спровоковані хвилі біженців розлетітись. Моя вам порада: будуйте Європу у себе!

Ольга Ковтун,
колишня вінничанка,
нині жителька Дюссельдорфа