На жаль, неоголошена війна дає про себе знати і в тилу. Минулого тижня перестало битись серце 30-річного Романа Савкова з Шаргорода.

Свого часу він служив на передовій й близько року провів у Макіївській колонії у полоні. Бойовики хотіли обміняти Романа на тіла представників бандформувань, загиблих під час бою, але не зробили цього. Потім пропонували зробити обмін нашого полоненого на чотирьох їхніх вбитих, але і це питання відклали.

У Макіївці в нашого земляка почались серйозні проблеми зі здоров’ям. Через погані умови, харчування, воду, пос­тійний стрес у хлопця почали випадати зуби. Роман став різко худнути, в нього виявили цукровий діабет. Йому кололи півтора кубика інсуліну чотири рази на день, який передавали, і їсти давали мізерними порціями чотири рази на день… Про важкий стан Романа Савкова розповіли Петру Порошенку звільнені заручники, коли 27 грудня 2017 року разом із ним летіли до столиці…

На початку січня 2018 року          на КПП Майорське Роман таки ступив на рідну землю. Змарнілий, але, попри все, щасливий… Важив лише 50 кілограмів. Відразу подзвонив мамі… Боєць розповів, що його не катували, але йому було морально важко. Ви­міняли його на Надію Козлову – терористку, вона в 2014 році підірвала гранатами двох українських нацгвар­дійців.

Після пережитого у Романа погіршився стан здоров’я — знову дав про себе знати цукровий діабет, нерви та стрес… 11 листопада його серце навіки зупинилось. Офіційна причина смерті — ускладнена пневмонія. Як повідомив нам мер Шаргорода Ігор Винокур, він разом із колегами з райо­ну допомогли батькам з похованням. Прощання з ветераном війни відбулось 13 листопада під залпи почесної варти. Того ж дня у Джурині ховали 53-річного Валентина Сергеєва, ветерана АТО. Його вразив інсульт.

Вікторія Снігур