Катерина Глондар із Крижополя щодня прокидається із думкою про свого коханого чоловіка Сергія, який перебуває у полоні сепаратистів.
Сталося це під час боїв на Дебальцевському плацдармі. Жахливу новину жінка спецпризначенця дізналась, будучи вагітною другою дитиною. Тож до цих пір донька Аня так і не бачила тата, лише на фотографіях.
– Сергій Глондар та його побратим Олександр Коріньков були першими в списках на обмін 27 грудня 2017 року, але досі не вдома. Перед самим обміном нас та інших рідних викликали до адміністрації і повідомили, що чоловіків не буде, — каже Катерина Глондар.
Весь цей час жінка, яка нині проживає у Кропивницькому, де знаходиться військова частина чоловіка, бореться за його звільнення. Бере участь у мітингах, марафонах та зустрічається з міжнародними делегаціями.
— У квітні наших воїнів востаннє навідували європейські представники, тоді те відео демонстрували в себе російські ЗМІ. В 2016 році ми востаннє розмовляли з Сергієм по телефону. Не знаємо, як хлопці у неволі почуваються, що їм потрібно… За цей час бійці реально пройшли 33 кола пекла, побували майже у всіх виправних колоніях, які там є, і відчули всі «радості»… Днями мали зустріч з представником ОБСЄ в гуманітарній підгрупі у Мінську Тоні Фіршем, організованою завдяки нашій ініціативі. Це не перша для нас зустріч за ці всі роки. І вона та, на яку потрібно йти в останній момент, на жаль. Змінився тільки час, але риторика не змінилася. Їхня місія як була «посередницька», так і залишилася. Як був запах «байдужості» до нашої країни, так і залишився. Як виявилося, що маємо «однакові умови утримання» з обох сторін, тільки до утримуваних осіб на території України мають доступ всі міжнародні організації, а на окупованих — тільки обрані. Як мали можливість зв’язку з полоненими з обох сторін, так і мають (як виявилось, невідомими, правда, для мене залишаються ті наші люди, що мають таку можливість). Виявляється, все може бути вирішено тільки за спільною згодою. А хіба Путін рахується з кимось? У самого Тоні Фірша я поцікавилась його власною думкою про звільнення полонених, але у відповідь заїжджена фраза про те, що на щось впливати не може, бо просто є спостерігачами, — додає сестра полоненого Людмила Глондар. — Розумієте, в них своя позиція, в нас своя, тому важко це все. Наш Сергій та ще двоє його побратимів зараз найдовше перебувають у полоні бойовиків — майже 5 років! Дуже хочеться, аби сталось різдвяне диво й вони та всі інші повернулись. Адже свою молодшу донечку брат так і не бачив. Вона постійно питає за тата. Нещодавно взяла валізку й давай збирати речі. Мовляв, до батька піду, бо дуже скучила, й не може зрозуміти, чому в одних він є, а в інших нема.
Коли верстався номер газети, стало відомо, що в Парижі під час зустрічі у »нормандському форматі» Володимир Зеленський домовився із Путіним, що до кінця року відбудеться масштабний обмін полоненими. Триватиме він у три етапи. На першому можуть повернутися 72 людини.
Вікторія Снігур
