Минулого тижня ми вже розповідали про те, як новобранці військової частини 3008 у центрі Вінниці приймали присягу.
Серед них був і 20-річний Владислав Якушенко, який не лише проявив себе добре на полігоні, а й вразив рідкісним талантом. Хлопець може годинами напам’ять декламувати поезію, а ще часто сам її пише. Всі подробиці розповів нам.
– У моїй родині майже всі військові, були такі, хто виконував бойові завдання у зоні АТО. Я закінчив Морський коледж у Херсоні. Коли отримав повістку, відразу вирушив до військкомату. Запитали тільки, де хочу служити, відповів, що тільки у Національній гвардії, бо тут чудове ставлення до кожного солдата й хороша підготовка. Тож саме тому я приєднався до частини у Вінниці, — каже Владислав Якушенко. — Щодо творчості, то тут в мене дуже цікава історія, бо так сталось, що в три роки мене навчив читати дідусь, а ось розмовляти я зовсім не міг. А коли почав це робити, то всі хотіли, щоб нарешті замовчав, але було пізно. З дитинства я постійно читав з домашньої бібліотеки книги з віршами, сотні вивчив напам’ять. Неодноразово в школі та коледжі брав участь у конкурсах з декламування поезії, тричі займав призові місця. Отримав друге місце у всеукраїнському конкурсі за п’єсу про хлопця, який не знав, що робити у бунтарському віці. А для себе особисто провів експеримент й можу дві години 43 хвилини розповідати поезію, маючи три секунди на видих. Дехто вже цікавився, чи не хотів би рекорд зареєструвати, але ні, роблю свою справу для душі, а не якихось показників.
Найбільше до вподоби нацгвардійцю російська класика, захоплюється ізраїльською сатирою, знає багато пісень та віршів Володимира Висоцького. Своє майбутнє все ж хотів би пов’язати з армією.
Вікторія Снігур
Із нашими читачами новобранець поділився своїм новим віршем.
Рядовий
Він загинув у лісі
У пекельнім бою,
В другій роті, шостім взводі
І старому болоті.
Щоб його земляки
Не згинались в колінах,
Щоб навіки була
Незалежна Україна.
Він здобув людям славу,
Він здобув людям волю,
Він здобув людям честь
І не плакав від горя.
Він хлопчина звичайний,
Не герой, і не маршал,
А солдат рядовий
України нашої…
