Саме на Козятинщині поховали застреленого хлопчика.

Наша газета та ЗМІ України уже повідомляли про страшну НП, яка сталася 1 грудня у центрі Києва, коли біля ресторану «Маріо» із будинку навпроти снайпер вистрілив у Range Rover, в якому їхали 47-річний депутат Київської облради бізнесмен В’ячеслав Соболєв, його дружина Інна — наша землячка з Козятина, та двоє неповнолітніх дітей. Куля влучила у 3-річного сина подружжя. Хлопчик загинув… Ця трагедія приголомшила всю Україну, бо хоч замовні вбивства нині стали непоодиноким явищем, але щоб від снайперського пострілу прямо у центрі столиці у час пік розірвало голівку трирічної дитини, то таке вперше…

Припускають, що мішенню був тато загиблого хлопчика — відомий бізнесмен з Донецька В’ячеслав Соболєв, але стрілець промахнувся…

– Сашуня з сестричкою їхали на задніх сидіннях. Коли тато на світлофорі зупинився, онук став між кріслами батьків. Зять нахилився за роутером, і куля влучила у Сашка, хоча могла зачепити і маму, і сестру, — розповідає бабуся Людмила Лавренюк.

Людмилу та Олексія Лавренюків добре знають на Вінниччині. Олексій Лавренюк очолював Козятинську РДА, був депутатом Вінницької обласної ради декількох скликань. Його дружина Людмила Лавренюк — голова Збаразької сільської ради, уже багато років односельчани лише її обирають керувати громадою. Наша розмова відбулася якраз коли Людмила Сергіївна пізно ввечері повернулася з роботи.

– Обрізали старі дерева на сільському цвинтарі, погода дозволяє. Після цієї трагедії взяла відпустку, не могла прийти до тями. Зараз вже можу до людей вийти, хоча в голові і серці лиш одне… Не знаю, чи час може загоїти таку рану. В обід поїхала на могилку до онука, вовчицею вила, поки ніхто не чув…

– А де поховали Сашу?

– У нас тут, на Козятинщині, у Сигналі. Донька Інна захотіла біля бабусиної могилки. У Козятині в церкві відспівали. Було дуже багато людей… Сотні машин… З усіх усюд приїжджали попрощатися з нашим янголятком… Один монах у Лаврі мені сказав, що мій онучок уже з Господом, бо чистий та невинно убієнний… Він тут захистив своїх рідних і вже після смерті захищає нас, коли ми звертаємося до нього за допомогою. Саша був дуже доброю дитиною. Все любив робити сам, щоб йому не допомагали. Завжди казав, який він сильний!

Напередодні Саша попросив хрестик у мами, наче щось відчував. А в той вечір у ресторані малював ракету і казав, що полетить у космос…

– Як це все відбулося?

– Вони вечеряли у «Маріо» (ресторан є власністю її зятя В. Соболєва – авт.). Вийшли, сіли в машину, снайпер бачив, що в автомобіль сідають діти, але це його не зупинило… Сашуня, як дитина, не міг всидіти на одному місці і став між сидіннями батьків. Інна побачила лише яскравий спалах, обернулася — а у сина немає пів голови… Але серце ще билося… Моторошно… Та Інна не відпускала ручки Саші, аж поки тіло не охололо… Вона казала: «Це моя дитина, чого мені боятися… Я буду з ним до кінця…»

Коли був суд (по гарячих слідах поліція затримала підозрюваних у вбивстві — двох бійців Української добровольчої армії Андрія Лаврегу та Євгена Семенова — авт.), донька показала Лаврезі фотографію Саші, той навіть не підвів очі… Стрілець і сам дитина… Читала десь, що сирота, його бабуся виховувала. От як зараз цій бабусі?..

– Зараз ваша донька з чоловіком розпочали власне розслідування, за інформацію про замовника обіцяли винагороду 2 мільйони… Не страшно за них, вони самі почали серйозну боротьбу?

– Дуже переживаю… Замовник чи їх декілька досі на волі, а, отже, моїм рідним досі загрожує небезпека. Зять назвав декілька прізвищ, яким запропонував пройти поліграф, дехто з них за кордоном. З тих, що зараз в Україні, лише один погодився пройти детектор брехні. (У «списку Соболєва» двоє одіозних суддів Господарського суду України Віктор Татьков та Артур Ємельянов, яких звинувачують у втручанні в автоматизовану систему розподілу справ та тиску на інших суддів з метою отримання потрібних їм рішень. Також у «списку» Руслан Браславський, Павло Малик та Микола Будика. Останній — бізнесмен із Маріуполя, два інших — входили у так звану групу Татькова-Ємельянова. Також серед названих прізвищ — Михайло Іванюк. Свого часу він, ймовірно, працював у СБУ, потім був в «Азові», після цього працював у поліції. Михайло Іванюк заявив, що не причетний до цього злочину. Олександр Грановський погодився пройти поліграф. А Руслан Браславський зазначив, що Соболєв вирішив використати ситуацію, щоб помститися ворогам. Свою причетність до злочину спростував і Артур Ємельянов — авт.).

На пресконференції, яку зібрали Інна з чоловіком, зять чітко пояснив, чому назвав саме ці прізвища. Розповів про конфлікт навколо його колишнього бізнесу — мережі супермаркетів «Обжора» та торгового центру в Маріуполі, де задіяні усі ці особи. Відео з прес-конференції:

Він нічого не приховує і не боїться. Як каже донька, після вбивства дитини їм просто вже немає чого боятися… Вони стукають в усі двері, звертаються до журналістів, якби не розголос, справу так би і не передали до Головного слідчого управління.

– У коментарях в соцмережі Інні пишуть, що вона вийшла заміж за донецького «бандита», тому і сталася така біда.

– Зараз багато хто буде подібне писати чи казати, бо це життя, може, хтось комусь і перейшов дорогу. Якби у нього все було так добре у Донецьку, то він би там досі жив у своєму будинку, а не винаймав з сім’єю житло у Києві. На Донбасі у нього усе відібрали… З початку війни він підтримує українських захисників, машинами відправляв допомогу. Інна давно його знала, дружила з його другою дружиною Світланою Шпігель (донькою російського сенатора, фармацевтичного магната Бориса Шпігеля, ексдружиною російського співака Миколи Баскова. Як заявляв сам В’ячеслав Соболєв, зі Світланою розлучився, бо та разом з батьком підтримала анексію Криму — авт.).

З Інною одружилися вже після початку воєнних дій на Донбасі. Разом виховують семеро дітей від попередніх шлюбів, лише Сашуня був спільною дитиною. Славик часто приїжджає до нас, кожен раз хоче допомогати людям зі Збаража.

Можливо, я чогось не знаю, але для мене головне, що він дуже гарно ставиться до моєї доньки, чудовий батько! Сподіваюся, що у них з Інною ще будуть дітки. Донька усіляко підтримує нас, заспокоює свого батька, який дуже важко переживає цю трагедію, що ще народить нам онука.

Нещодавно Інна з чоловіком та дітьми переїхали у новий будинок і до них одразу прибилося руде кошеня. А зять часто називав Сашуню «рыжий котик»… Можливо, це збіг, але хочеться вірити, що душа дитини ще повернеться на цей світ.