Родина Павлюків із Жмеринки налічує аж 83 представники.

Берегинею сімейного вогнища є 72-річна бабуся Галина, в неї 11 дітей, 50 онуків та онучок, 7 правнуків та правнучок. У просторій залі вона розмітила фото своєї великої сім’ї, що цікаво — пам’ятає ім’я кожного, а ось дні народження записує у спеціальний блокнот, який щоранку переглядає після читання Біблії. Щомісяця має до десяти іменинників.

– Я ніколи не сумнівалась, що матиму таку родину, адже що в мене, що в чоловіка Івана було по восьмеро братів та сестер. Коли ми побрались, відразу собі дали слово — скільки буде дітей, стількох і поставимо на ноги. Насправді народилось 13, але двоє померло ще при народженні, важко ми ті втрати переживали. Коли діти підросли, весь час себе підбадьорювала, бо всі вони здорові. Дехто має одне маля, і те хворе, інші взагалі не можуть пізнати радість батьківства. Тому не варто гнівити Бога, — каже Галина Павлюк. — Все життя я працювала швачкою у в ательє, голова сім’ї — будівельником. Пригадую момент, коли два роки не виплачували зарплати, то колеги чоловіка дивувались, як ми виживаємо. Казали, що точно вищі сили допомагають. Мабуть, так воно і було, бо іншого пояснення я не знайду. Мої діти завжди акуратно носили одяг і взуття й передавали молодшим. Але найголовніше — ми ніколи не скаржились й жили дружно та в праці.

Усі діти, внуки та правнуки ходять до церкви та в першу неділю місяця обов’язково збираються за столом в кожного по черзі. Починають із матері. Щоправда, вже без голови сімейства Івана, сім років як його немає.

– Не було такої роботи, яку не міг би зробити чоловік. Він був майстер на всі руки, колов свиней людям, працював на фабриці, був знаним будівельником. Дякувати Богу, він навчив дітей робітничим професіям. Імена усіх онуків і правнуків пам’ятаю, але їхні дні народження записую до блокнота, щоб не забути.

Найстарший син подружжя Павлюків — 46-річний Андрій – зізнається: без дітей просто не уявляє свого життя, в нього їх 11:

– Я засуджую аборти і тих, хто залишає малят. Це гріх. Нещодавно видав заміж три доньки – і хата стала наче пуста. Вже думали всиновити з дитячого будинку чи з лікарні. І тут дружина завагітніла. В іншого брата Андрія 13 років не було взагалі дітей, але Господь нарешті почув його молитви.

Віталіна Володимирова