Останніми роками все частіше в редакцію звертаються пасічники з різних населених пунктів Вінницької області.

Особливо ж загострилася ситуація ни­ніш­нього року. До нас звернулись мешканці Мурованокуриловецького району, там після обробки поля рапсу потруїлися десятки вуликів! Па­січники у відчаї й вимагають знайти та покарати винуватців!

– Містяни на літо прагнуть вивезти своїх дітей у село на оздоровлення, а ми щороку думаємо, куди втекти з села на період посадки і обро­бітку полів. У нашому районі, а також у сусідніх, напередодні вихідних встановлені факти масового отруєння бджіл. Ми пов’язуємо це з обробіткою полів гербіцидами під посів кукурудзи та кропінням ріпаку. І займаються цим не дрібні чи середні фермерські господарства, а агрофірми, які орендують значні масиви землі. Які препарати при цьому застосовувались – мають встановити відповідні державні органи. Отруєння зафіксовано на пасіках, розміщених у селах Кам’янецькі Хутори, Діброва (Блакитне), а також в урочищі Дубина с. Вищеольчедаєва.

– Чи не найбільшої шкоди завдали моєму товаришу-пасічнику, — каже наш читач Вік­тор Семенюк. — Тепер його вулики наполовину пусті, загинули льотні, частина комах із молодняка вижили, але літати вже не можуть. Тож терміново їх слід рятувати препаратами-антиоксидантами. Втім, ці комахи вже не зможуть долучитись до збору акацієвого, ріпакового та липового меду, адже не від­новляться так швидко. Наслідки для пасічників та споживачів меду можуть бути непоправні. Бджоли занесли в вулики отруйні препарати, які можуть з часом попасти в мед. Кому такий мед буде потрібний? Хто його купить? Хто візьме його на експорт в країни Європи? Агрофірми позбавляють пасічників засобів до існування і хочуть уникнути будь-якої відповідальності.

Відомо, що постраждалі пасічники викликали на місце районну ветеринарну службу, вони все зафіксували, але тепер треба здати бджоли на аналіз до лабораторії, яких у нашій області просто нема. Треба їхати до Києва. Ця процедура обій­деться у не одну тисячу гривень, і це не рахуючи витрати на дорогу. Тож пасічники поки що у роздумах, тим паче – треба врятувати хоч тих комах, як залишились.

На практиці довести вину фермерів вкрай складно, — кажуть юристи. Адже слід оперативно провести низку дороговартісних аналізів, підключити захисників, аби ті могли довести, що винні конкретні господарства. А біль­шості пасічників такі витрати не по кишені, тож цим і користуються фермери.

– Тільки в 2018 році за нашими оперативними даними було знищено понад 45 тисяч бджолиних сімей, це понад 2 мільяр­ди бджіл! — пояснює нам Сергій Гриньов, начальник юридичного відділу Спілки пасічників України. — Із 2000 року, коли був прийнятий Закон «Про бджільництво», до цих пір не існує кримінальної відповідальності за цей злочин. Максимально, що мо­же отримати винуватець, — штраф у розмірі 150 гривень, і то для цього потрібно пройти «сім кіл пекла». Практично всі пасічники відмовляються від перспективи добиватись правди у законній площині, бо на суди доведеться витратити не менше 10 тисяч гривень… Я вже мовчу про моральну та матеріальну шкоду…

Віталіна Володимирова