Уже більше двадцяти років Лариса Поник із Соболівки Теплицького району не може спокійно спати ночами й щодня пригортає до себе дороге фото та відразу вмивається слізьми. А все тому, що одного осіннього вечора її 16-річна дочка Віта просто не повернулась із дискотеки, наче розчинилась у тумані й сліду від себе не залишила. Дехто стверджує, що зеленоокої красуні вже давно нема в живих, інші впевнені, що її викрали і вивезли в чужу країну. Але як із цими всіма версіями бути материнському серцю?!

– Віточка була наймолодшою серед моїх чотирьох дітей. Після закінчення восьмого класу дочка вступила у Теплик на маляра-штукатура. Встигла провчитись рік. Щовихідних приїжджала додому та допомагала. Із подругами любила ходити до клубу. Завжди відповідальна була – залишала мені записку. Десь за тиждень до зникнення сталась дуже дивна історія. Близько ночі я прокинулась від того, що хтось стукав у веранду. Відкрила – на порозі Віта. Наляканим голосом стала розповідати, що дорогою з клубу за нею гналась біла машина з незнайомцями, —каже мама зниклої Лариса Поник— Аби врятуватись, дочка прибігла городами. Автомобіль проїхав біля нашої хати, розвернувся — і назад в центр. Номера не побачили. Після цього інциденту я просила дочку більше не ходити на дискотеку. Але Віта зауважила, що чого це повинна у своєму селі чогось боятись. Вже наступної п’ятниці дочка знову приїхала додому і пішла до клубу, але не повернулась. Їй тоді було 16 років… Колеги заспокоювали, мовляв, у дівчат залишилась.Та я підозрювала, що щось не так. Поїхала у поліцію і написала заяву. Віта наче крізь землю провалилась. Дехто став розпускати плітки, що вона дівчина легкої поведінки. Та сусіди ж знають, що вона порядна була. Так, справді через вроду мала залицяльників. Одного разу із нею познайомився немісцевий одружений вірменин. Вона ще тоді у школу ходила. Він казав, що дівчина йому сподобалась. Коли Віта стала старшою, він за нею почав ходити. Чоловік старший був набагато. Тому вона уникала із ним зустрічі. Але це йому не подобалось, він не раз казав мені, що скине у колодязь нас обох. А ще у нашому селі жив на той час рецидивіст, який згодом загримів до тюрми за зґвалтування.

Лариса Поник возила портрет дочки на програму «Жди меня», ходила до священиків та ворожок. Але конкретної допомоги так і не отримала. Їй навіть давали чужі тіла для захоронення, щоб швидше закрити справу. Проте матір на такі умови не йшла. Влітку 2018 року пані Лариса почула шокуючу новину. Начебто один із фермерів рив траншею для водогону й робочі натрапили на знахідку – людський скелет із чорним волоссям та шкіряним плащем. І буквально за день по селу розійшлись чутки, що то Віта. Проте до поліції жінці заборонили звертатися, мовляв, рештки необхідно поховати. Майже два роки матір ходила із цим тягарем на серці, а тоді наважилась звернутись на телевізійний проект «Таємниці ДНК».

Команда проєкту за присутності дільничного взяла рештки для проведення експертизи. Проте дільничний не відкрив нове кримінальне провадження. У студію завітала старша донька, яка розповіла, що Віту переслідував хлопець, який погрожував викраденням. Стас мав білу автівку, на якій, ймовірно, неодноразово ганявся за Вітою. У студію завітала і близька подруга Віти, яка розповіла нові факти. Мовляв, дівчина знайомила її зі своїм хлопцем, якого звали Стасом. Він дарував їй коштовні речі та прикраси. А от ані мама, ані сестра не бачили нічого такого, що могло викликати підозру. Щойно зникла Віта, зник і сам Стас. Односельчани кажуть, що хлопець був суворим і жорстоким, погрожував викраденням Віти і вивезенням її на Кавказ. Команда  зв’язалася з дільничним, який вів цю справу. Виявилося, що за запитом до Інтерполу у 2003 році, Віта була помічена на території колишньої Чехословаччини. Аби нарешті з’ясувати, чи належать знайдені рештки нашій землячці , ведуча шоу Тетяна Висоцька мала б відкрити конверт з результатами тесту ДНК. Проте повідомила, що має коментар спеціалістів, які проводили дослідження. У ньому йшлося про те, що через значну деградацію біологічних зразків, наданих на дослідження, визначити їх і порівняти з ДНК матері — неможливо.

– Це дає надію на те, що Віта жива і нарешті знайдеться, – сказала ведуча.

Втім, ці слова й так згорьовану Ларису Поник не заспокоїли, вона розплакалась просто у студії.

– Не знаю, як мені жити із цим болем. Бо ні за упокій дитини не помолишся, ні за здоров’я не можна, – додає вона…

Вікторія Снігур