Ще в 2009-му році вінничанин Микола вирішив придбати для своєї родини нове житло… У кредит! І офіційно оформив договір із державним Фондом сприяння молодіжному будівництву із здачею квартир в 2010-му в селі Агрономічне під Вінницею… Відтоді має лише проблеми, наймане житло і віднедавна – тяганину через суди за шалені кредитні борги! І це при тому, що Миколу в 2015-му мобілізували і він захищав Україну на Донбасі в складі сил АТО. І саме у цей час у передмісті Вінниці спритні ділки із Фонду сприяння молодіжному будівництву перепродали його квартиру іншим покупцям… А Миколі тепер «повішали» більш як півмільйонний борг по кредиту за участь у державній програмі будівництва для молодих родин!

– Я не збираюсь здаватись, але часто підходить розпач і гризе сумління. Бо вже просто нікуди йти за правдою. Хоч бери створюй «загін помсти злодіям» чи тікай за кордон України, яку ми разом із хлопцями захищали на війні, – розповідає свою шокуючу історію Микола. – Бо раптом вийшло так, що керівники Фонду молодіжного будівництва і співпідрядники-  власники самого будівництва – одні й ті ж самі люди… Так почались наші проблеми ще 10 років тому, коли просто зникли кошти на добудову квартир в Агрономічному на вулиці Мічуріна…

– Що нині зі вашим будинком?

– Його добудували і розпродали квартири іншим людям. А в 15-му році, коли я перебував у АТО, на мене подали в суд за несплату внесків і через рішення судів квартиру продали в рахунок погашення «накручених» боргів… І це при тому, що я сплатив 90 тисяч гривень 1-й внесок ще в 2009-му – по тому курсу це було більше 11 тисяч доларів. Далі платив по графіку під 14%… – це 12 тисяч гривень у квартал. Загалом я сплатив тоді 150 тисяч гривень чи майже 20 тисяч доларів по курсу… А квартира мала коштувати 260 тисяч… Тобто я виплатив більше половини її вартості, але нині вимушений ходити по судах, платити борги і наймати житло для своєї родини після війни… Загалом мені «повішали» майже 550 тисяч боргу! І все це відбувається із мовчазної згоди прокуратури та за сумнівними рішеннями судів… Бо ці люди – 4 тодішніх співзасновників будівництва були під слідством, арештом, їх знають правоохоронці, але на певній стадії «вирішуються питання», відправляються справи на новий розгляд, а страждати мають такі прості громадяни і захисники України, як я…

Тому я звертаюсь до преси, до Спілки ветеранів АТО, до Романа Вікторовича Смішного за допомогою, бо нині, після війни, я вимушений більшу частину своєї чесно заробленої зарплати віддавати на погашення цих шалених боргів… І фактично «бомбувати» по найманих за немалі гроші квартирах! Хіба це державна політика щодо ветеранів? Хіба ці структури не бачать, хто злодій та крадій? Чи вони всі між собою пов’язані квартирами, грішми та схемами?!

Я готовий надати всі прізвища, документи та рішення судів по цій черговій афері із житлом у передмісті Вінниці справді чесним та відповідальним правоохоронцям. Бо моя справа зайшла в глухий кут і мовчати про фактично вкрадене у мене житло під час служби в АТО я із побратимами не буду і не хочу…