До редакції «33-го» звернулися працівники локомотивного депо та залізниці з міста Козятина. Люди скаржаться, бо їх не чують та не помічають. Вони працюють у жахливих умовах та аварійних автомобілях.

– Усі локомотиви знаходяться на «УЗ». Вони вантажні, що пасажирські, що маневрові. Локомотиви всі приблизно 60-х років випуску. Свій робочий ресурс вже вичерпали більше ніж на 90%. Місце, де ми працюємо — локомотивне експлуатаційно-ремонтне депо Козятин. Своїми силами намагаємось хоть більш-менш підтримувати локомотиви в належному стані. Та, на жаль, умови праці в нас жахливі.

У час комп’ютерних технологій у локомотивах експлуатується такий прилад, який реєструє час, швидкість, паказання світлофорів, гальмування. Цей прилад використовується ще з часів СРСР. У нього заправляється спеціальна швидкостемірна стрічка та закручуються самописці.

Що стосується літа, то доводиться працювати в кабіні управління локомотива за температури 50 градусів. Неймовірна спека та задуха. Чи гідні це умови праці? Ми цілодобово перебуваємо без вентиляторів та кондиціонерів — «варимося» в цій кабіні. Коли попросили зробити атестацію робочих місць, перевірити можливість там працювати — це зробили, але в час, коли спеки не було — восени. Ми працюємо в дощ, і вся вода стікає у кабіну та потрапляє на прилади безпеки. Там, де напруга 380 ВТ, в будь-який момент може статися замикання. Зимою — пічки для підігріву, які взагалі не гріють, а зверху з плафонів та вікон пос­тійний протяг. Настільки холодно, що доводиться їхати в шапці і рукавицях. Це неможливо терпіти, але в нас немає вибору. Зарплати скоротили до мінімуму, навіть не виплачують обіцяні премії — максимум додають 15%. Зараз ми працюємо в кабінах, де 50-60 градусів тепла, їжа псується, а ми втрачаємо своє здоров`я. Половина локомотивів стоїть «під заборами». Вони чекають ремонту, «підлатуються» і вирушають далі. На серйозні ремонти локомотиви зараз ніхто не відправляє. Якщо брати відповідне положення і зрівнювати його з реаліями, то жоден локомотив з нашого депо не виїде!!! Бо всі в аварійних станах та є небезпечними для життя. Але на це ніхто з керівництва не реагує, та у випадку зауважень з боку персоналу можуть пригрозити звільненням, розповідають працівники Козятинського депо. Залізничники просять владу звернути увагу на стан локомотивів, умови праці та безпеку працівників та пасажирів!

Софія Копач