Ми неодноразово висвітлювали історію американця Крейга Ланга, який приїхав добровольцем воювати за Україну із США. А після демобілізації познайомився з киянкою Анною та закохався. Дівчина завагітніла. Влітку минулого року пара вирішила узаконити стосунки, але закінчився термін перебування у нашій країні. Тож Крейг перетнув кордон, але його зупинили у Могилеві-Подільському. Мовляв, розшукує Інтерпол. У Флориді Крейгу, який сам уродженець Аризони, інкримінували крадіжку, розбій та вбивство двох людей. За це – смертна кара. Спочатку бійця утримували у Вінницькому СІЗО, і весь цей час кохана Анна, з якою чоловік напередодні повінчався, не пропускала жодного судового засідання. Зрештою, напередодні новорічних та різдвяних свят Крейга Ланга випустили з під-варти під цілодобовий домашній арешт. Небайдужі друзі знайшли йому квартиру на Вишеньці, й там він живе і нині з дружиною. Нещодавно вагітна Анна 5 квітня у пологовому будинку №1 народила йому сина Елайджу. Сьогодні Крейг – наш співрозмовник.

– Я служив на найбільшій військовій базі США “Форт Блісс”. Воював в Іраку й Афга­ніс­тані. Із Близького Сходу привіз медаль за порятунок товариша. Я приїхав до України через те, що хотів допомогти іншим, і вірю, що Бог дає кожному з нас різні способи та шляхи для того, щоб простягнути руку іншим. Я зрозумів, що те, чим я можу допомогти, – це поїхати на фронт! І тепер в мене є дружина, дитина, а Україна стала моїм домом, – починає розмову Крейг. – Два роки воював у складі “Правого сектору”. Потім приєднався до Грузинського легіону. Я бачив несправедливість у тому, що сталося. У цій агресії проти людей, які просто хотіли бути вільні. Всі ми тут, бо прагнемо допомогти. Це унікальне об’єд­нання. Легіон, попри свою назву, насправді міжнародний. У нас є люди з усього світу — з Японії, Америки, Німеччини, Англії, Шотландії. Вони мають різні погляди й ідеології, але об’єднані єдиною метою.

– 26 березня у Вінницькому місь­кому суді подовжили цілодобовий домашній арешт. А яка ситуація зараз?

– Ми подавали апеляцію, але, на жаль, не змогли її виграти. Тож поки що я залишаюсь на домашньому арешті. Тут склалась незрозуміла ситуація, бо, наскільки нам відомо, така міра запобіжного заходу не може бути більше шести місяців. А цей термін вже давно минув. І скоро буде рік, як мене затримали у Могилеві-Подільському. За цей час із адвокатами ми просили надати статус біженця, позитивного результату так і не отримали. Рішення оскаржується. Сподіваюсь, що це була якась помилка у документації чи в чомусь ще. Бо чомусь склалось враження, що міг бути тиск з боку Америки чи з політичного – в Україні.

– Коли ви вже перебували під слідством, то взяли церковний шлюб з Анною. А велике весілля з військовими побратимами та друзями плануєте?

– Я думаю, що ми най­ближ­чим часом зробимо невеличку церемонію з друзями та сім’єю. Крім того, плануємо офіційно зареєструвати шлюб, але для того, щоб це вже більш масштабно відсвяткувати, то дочекаюсь моменту, коли я стану українцем не лише за покликом серця, а й за документами.

– Крейг, а як ви познайомились із Анною?

– Свою кохану я вперше зустрів у центральній частині Києва. Відразу почали спілкуватись про релігію та віру, бо це нас обох об’єд­нує. Я намагався завоювати дівчину щодня. Влаштовував невеличкі сюрпризи, а коли ходив на побачення, цікавився у грузинських друзів, що б це придумати для того, аби вразити Анну.

– Три місяці тому у вас народився син. Чи були поряд, коли народжувала дружина? Як назвали дитину, і хто обирав ім’я?

– Ще коли мене забрали в СІЗО, я перебував у депресивному стані, і було важко, адже не знав, що буде далі, чи зможу побачити свою родину, вагітну кохану… Бо ж могли просто відправити в іншу країну та стратити за злочини, які ти не вчиняв. На щастя, наприкінці року мене випустили з-під варти, і я вже був поряд з Анною. Карантин вніс серйозні корективи, і я не зміг бути присутній на пологах. Чекав дружину біля пологового будинку №1 і радий, що все пройшло добре. Що стосується імені, то сина назвали Елайджа – на честь пророка з Біблії. Бо моя земля і так Україна!

– Ваші адвокати писали, що є нові звинувачення по вашій справі і вони стосуються Венесуели. Що про це можете сказати?

– Бачу нову тенденцію, що кожні кілька місяців Штати намагаються знайти нові звинувачення проти мене. Так, нові документи надійшли до Офісу Генерального прокурора. Уряд США уточнює екстрадиційний запит, і там є звинувачення у порушенні мною «Закону про нейтральність». Участь у військовій експедиції проти Боліварської Республіки Венесуела. Але я ніколи не був у Венесуелі, тим більше не брав участі у бойових діях цієї держави, звинувачення ґрунтуються на переписці з іншою особою. Я боюсь, що коли переступлю поріг Штатів, то вони будуть звинувачувати мене і за той час, який я провів в Україні. І якщо ви подивитесь на інших волонтерів, тих, хто воював в Україні, вони не можуть користуватись своїми паспортами, проводяться обшуки, розслідування щодо їх перебування у «Правому секторі». І не тільки американські громадяни переслідуються, а й інших країн. Мій друг з Австрії зустрічався з ФБР, і вони допитували його. Тоді увір­вались до будинку… і все це стосується перебування в Україні.

– Українські борщ та вареники встигли полюбити?

– Вінниця приємно вразила, мав нагоду, коли купував продукти, трохи ознайомитись із краєвидами. Люблю різні види вареників, а борщ у кожній родині смакує трохи по-іншому. І також я дуже люблю сало!

– У разі загострення ситуації на фронті готові знову взяти зброю до рук?

– Моїй дружині не сподобається відповідь, але я готовий йти далі боронити Україну в будь-який момент. Я бачу себе серед професійних військових.

– Крейг, знаю, що зараз вам матеріально складно і ви шукаєте роботу викладачем. Розкажіть про свій досвід викладання англійської.

– У мене була можливість давати приватні уроки англійської та у школі. Це справді унікальні можливості, адже я є носієм мови. Більш того, у майбутньому хотів би взагалі викладати військовим. Бо якщо Україна вступить у НАТО, там обов’язково всі офіцери повинні знати саме англійську чи французьку. Більш того, я добре знаю військову справу і зможу пояснити відмінності у перекладі як з американської, так і української сторони. А поки що я дійсно в скрутних умовах і шукаю будь-яку можливість для роботи в онлайн-режимі. Бажаючі хай пишуть мені на електронну адресу CraigL.Ukraine@protonmail.ch

– А українську вже трохи вивчили?

– Так, скоро я буду розмовляти українською мовою добре. Дуже дякую! (усміхається і каже майже без акценту – авт.)

Вікторія Снігур