За словами жінки, його не хотіли лікувати від цирозу печінки у Козятинській районній лікарні, бо не мали на руках результату тесту на КОВІД.
Тож дорогоцінний час було втрачено. А після смерті відмовилися віддавати тіло, поки не зроблять розтин, і день тримали його у морзі без холодильника. Обурена жінка вимагає розслідування даного інциденту!
– 26 грудня 2019 року ми разом з чоловіком пішли на УЗД. Лікарі сказали, що у чоловіка гастрит, і печінка потребує лікування. Чоловік дотримувався відповідного харчування та пив призначені таблетки. Алкоголь не вживав. У лютому Олег звернувся в лікарню через проблеми із тиском. Його обстежили та заявили, що є гепатит і ознаки цирозу печінки. Прописали таблетки і відправили додому. Порадили ще проконсультуватися з вінницькими лікарями, але через жорсткий карантин ми не мали можливості виїхати в обласний центр.
21 червня Олегу стало зовсім погано, призначене лікування не допомагало. Я викликала «швидку». Нас забрали в лікарню. Обстежили. І сказали: госпіталізувати не будемо, поки немає результатів на КОВІД. Поставили діагноз – гострий ентероколіт. Дали крапельницю у прийомному відділенні і відправили додому. Потім ми звернулися до сімейного лікаря, тоді знову в районну лікарню, але у відповідь чули одне і те ж. З кожним днем чоловіку ставало все гірше, і я благала лікарку подивитися на нього, а вона у відповідь: “Немає в нього печінки хворої, тут всі підозри на пневмонію та ковід. Поки не буде результатів, ми нічого робити не будемо”.
Чоловік вже не міг говори ти і не міг нормально рухати кінцівками. Мене не впускали до нього. За два дні стало відомо, що ніякого коронавірусу в Олега нема. Але медики заявили, що все одного нічого не будуть робити, поки не буде ще результатів з Вінниці. Мене впустили вже в останні години його життя, і в цей важкий момент я мусила доводити лікарям, що мій чоловік не п`яниця.
Потім реанімація, декілька днів непритомності, і вердикт медиків – треба було звертатися раніше. 5 липня Олег помер. Мені зателефонували й сказали забрати тіло. Та коли я прийшла, його не віддали. Мовляв, потрібно чекати лікаря з Вінниці, який буде проводити розтин. Більше доби мій покійний чоловік лежав у морзі без холодильника. Коли ми забирали тіло, воно все було вкрите пухирями, шкіра ледь не тріскалася від води. Для чого так знущатися? Розтин показав – у мого чоловіка не було КОВІДу. Ось так над ним ще й після смерті познущались…
У Козятинській центральній районній лікарні ось так розповідають про ситуацію:
– Ми розуміємо біль родини і щиро співчуваємо їм. У січні цього року у чоловіка діагностували важке захворювання печінки, він відмовлявся лікуватись. Привезли вже тоді, коли було пізно. Як тільки чоловік потрапив до нас, йому провели тестування й відразу почали надавати допомогу. Спочатку він був у реанімації, тоді у терапії, але стан знову погіршився. Пацієнт помер у суботу, і тіло відразу не віддали, бо воно підлягало обов’язковому розтину, адже це особа працездатного віку. У неділю ні патологоанатомічне бюро з Вінниці не виїжджає, ні наш місцевий патологоанатом. Розтин провели в понеділок рано і відразу віддали на поховання тіло, – повідомили нам у ЦРЛ. – Щодо госпіталізації, то тепер, згідно з інструкцією, людина може бути направлена до нас лише за направленням сімейного лікаря з попереднім узгодженням про госпіталізацію і повним обстеженням його на коронавірус. Чому цього не було зроблено – не нам розбиратись. Покласти до стаціонару людину можуть за направленням «швидкої допомоги», коли важкий стан. Якщо ж це самозвернення, то пацієнта тримають у приймальному відділенні, поки не візьмуть експрес-тест на коронавірус. Бо якщо пустити необстежену людину, може бути масове інфікування…. А в нас знаходяться різні категорії хворих.
Щодо холодильника, то тут медики зізнаються – його справді нема.
– Ви знайдіть хоча б один район на Вінниччині, де є холодильник. Ще чотири роки його вартість становила 250 тисяч, зараз близько 800 тисяч гривень. Коштів на це нема, хоча неодноразово звертались до чиновників і просили. Ба більше, якщо б навіть були кошти, то в першу чергу нам потрібен автомобіль “швидкої допомоги”, аби возити та рятувати живих людей. Тим паче в час пандемії. Дві машини, які є, часто ламаються. Холодильники насправді не так часто використовуються, ми стараємось віддати тіло оперативно. Це просто так вийшло, що чоловіка не стало у суботу, і в неділю розтин не проводять.
Софія Копач,
Вікторія Микитюк
