ДП «Дашівське досвідне лісомисливське господарство» – багатопрофільне успішне підприємство, яке має статус «досвідного» і є спеціалізованим мисливським. Адже у мисливських угіддях щільність диких тварин доведена до оптимальної. І саме через це та завдяки успішному менеджменту керівництва лісгоспу тут мисливське господарство є не дотаційним, а прибутковим.
Але висока щільність диких тварин у свою чергу впливає на ріст молодих лісових культур. Травоїдні та всеїдні тварини (козулі олені, зайці, кабани) поїдають верхівки та молоді пагони лісових дерев. Кабан може масово виїдати посіви дуба жолудем, навіть не зважаючи на достатню зимову підгодівлю. Найбільше страждають лісові культури перших 3-5 років створення, допоки тварини можуть дістати верхівки. «Надкушений» молодий сіянець дає небажану для формування майбутнього стовбура бокову поросль, «кучерявиться», як кажуть лісівники. І в майбутньому це знизить якість та цінність деревини.
Дашівські лісівники, не зважаючи на це, успішно відновлюють ліси, створюють високопродуктивні біологічно стійкі лісові культури за різноманітними схемами. І діляться своїм цінним досвідом у цьому питанні.
Перший секрет – у склад лісових культур вводять культури горіха чорного. Для Вінниччини це інтродукована (введена) порода, яку лісівники активно культивують впродовж останніх років. Адже вона у наших грунтово-кліматичних умовах себе прекрасно почуває, має відмінний приріст, є більш посухостійкою, стійкою до морозів, хвороб та шкідників лісу. А деревина горіха чорного цінніша за дубову, так що нащадкам лісівники залишають цінні лісові насадження. Але ще один плюс горіха чорного – його не поїдають дикі тварини! Що вдало використовують дашівські лісівники під час створення лісових культур.
Однак створювати монокультури із цієї породи – не вихід. Тому ще один секрет – особливо цінні ділянки обгороджують металевою сіткою. Як приклад – трирічні культури дугласії (псевдотсуга Мензіса). Ця лісова порода є більшою посухостійкістю у порівнянні з шпильковими аборигенами сосною чи ялиною, має прекрасну деревину, відзначається хорошим ростом. На фото можна порівняти цьогорічний приріст дугласії, хоча минула лише половина вегетативного сезону. Можна зробити висновки, наскільки швидкоростучою є ця порода. Адже на третій рік створення деякі дерева рівняються із людським зростом. Дашівські лісівники поки що закуповують садивний матеріал дугласії, у майбутньому планують створювати власний у теплично-парниковому господарстві підприємства.
Так само обгороджують дашівські лісівники експериментальну ділянку із берекою лікарською. Ділянка 2019 року створення, на якій чергуються дугласія та берека. Сьогодні берека занесена до Червоної книги України, має цілий ряд корисних властивостей, цінну деревину з прекрасними властивостями для деревообробки. Пагони береки особливо смакують лісовим мешканцям, тож у перші роки її охороняють сітчаним парканом, який надалі знімуть. А от коли дерева плодоноситимуть, тварини (і не лише птахи, а й ссавці) матимуть змогу харчуватися цілющими і смачними ягодами береки.
Пресслужба Вінницького ОУЛМГ
