Їх нібито й не багато, тих грошей — 3600 гривень. Але це зарплата мого сина Сергія за червень. Донедавна від працював вантажником у магазині на Вишеньці.

29 червня він був вихідний. Працювали інші два вантажники. Одного з них запідозрили на крадіжці, доповіли керівниці. Вона викликала їх і оголосила, що вони звільнені. Коли наступного дня Сергій, як звичайно, вийшов на роботу, охоронці його вже не впустили. Сказали — тебе звільнено. Сергій ледве добився до керівниці і почув лише: навіть якщо тебе того дня не було, ти все одно крав.

Це просто свавілля якесь! Його викинули з роботи, не заплативши за відпрацьований місяць. А в нього сім’я, дитина. Зрештою, він учасник АТО!

До речі, того вантажника, котрого впіймали на крадіжці, потім знову взяли на роботу. Як це назвати? Підозрюю, що цих людей навмисно наймають на роботу неофіційно, без належного оформлення, без медкомісії та інших документів, щоб потім дуже легко було їх виштурхати геть.

Я не заспокоюся і звертатимусь в інші інстанції, бо так ставитися до людей — неприпустимо! І не дивуйтеся потім, що українці масово виїжджають за кордон, де платять більше і ставлення значно краще!

Надія Кирьянова
Вінниця