Засяяло це диво напередодні Різдва, 23 грудня, біля палацу Потоцьких у Тульчині.  Мешканці міста відразу ж відчули дух світла і великого свята. Такої різдвяної прикраси не має жодне місто в Україні!

Ідея створити подібну інстанцію виношувалася не один рік. Кілька років тому на прохання режисерів Тульчинського фахового коледжу культури допомогти з оформленням сцени на новорічні свята, ми з чоловіком  ( Василь Рижий) запропонували витинанку великих розмірів,  так як це робить наша землячка, тепер львів’янка Дарія Альошкіна — розповідає  Наталя Лавренюк –  Так нами була створена перша масштабна паперова витинанка. Далі була друга, яку колективно робили вже наші студенти. Перші спроби обробити ескізи одногрупників та створити збірний образ композиції за допомогою комп’ютерних технологій, були нашого сина Максима ( тоді студента нашого коледжу, тепер КДАДПМІД ім. М.Бойчука. Ці витинанки окраса аудиторій коледжу, виставки ” Спадок роду” та мистецького центру АртМісто громадської організації КерамАртМісто (співзасновниками якої ми є) Проте завжди хотілося створити ажурний виріб з більш надійного матеріалу. І підсвітити. Маємо досвід створення вогняних скульптур. Наш ” Народжений вогнем” янгол тепер осяює територію дитячого реабілітаційного центру Промінь надії, що в Тульчині. Було ще кілька спроб використати сучасні технології завдяки співпраці з місцевим ПП Піксель. Саме ПП Ігор Гаврилюк з Пікселя запропонував використати доволі дорогий та надійний сучасний матеріал композит. Це пластик з двома зовнішніми шарами тонкого алюмінію. Найважливішою частиною у проєкті був художній задум. Бо ми розуміли, що це не просто масштабний вуличний світильник новорічної тематики. Адже особливим є місто. Тульчин – культурна столиця Поділля, столиця Щедрика!

Наш досвід, успіхи в освоєнні комп’ютерних технологій сина, технічний прогрес та сучасні матеріали, а ще наявність надійного технічного помічника, нашого друга інженера Володимира Бойчука , який допоміг художній задум перетворити на монументальний об’єкт з підсвіткою; + дружня командна робота, в якій були задіяні всі родичі) та, безумовно, просування проєкту нашим ідейним лідером, арт-менеджером, головою громадської організації Грималюком Р. В., стали поштовхом до створення масштабної роботи. Проект підтримали депутати та мер міста Валерій Весняний, тому реалізуватися він зміг завдяки фінансуванню місцевого бюджету. Сьогодні колега з Ужгороду Мирослава Росул дала визначення нашій інсталяції – “монументальна витинанка” і рекомендувала запантетувати, бо такого ще ніхто не робив. А вчорашній гість міста зі Львова сказав: поки у Львові ріжуть витинанки з паперу, ці серйозні чоловіки роблять їх з металу.

Творче подружжя  Василь Рижий та Наталя Лавренюк вже більше 10 років викладають у Тульчинському коледжі декоративно-прикладне мистецтво, приїжджаючи  на роботу з Ладижина. Василь Рижий викладає курси рисунку, живопису, композиції, ліплення та кераміку. Наталія Лавренюк – навчає декоративному розпису, витинанці, малюнку на склі.

Тетяна КОНДРАТЬЄВА