Не при німцях і не вивезені в товарняках, а ті, що подались у світи добровільно. Бо без роботи і засобів для існування. Бо не можуть своїми руками і головою заробити в країні, яка за потенціалом і корисними копалинами входить в десятку найбагатших країн світу, за землею – найбільша в Європі, за її родючістю – перша у світі!

Як так, що переможена нашими дідами зруйнована Німеччина, змогла за 8 років після страшної війни стати найпотужнішою промисловою країною Європи! І з меншою, як в України, територією, де заможно живе 83,2 млн німців. А українці мають 22 млн діаспори по світах і до 7 млн (а може, й більше, якщо врахувати чорноробів) заробітчан. І всюди вони процвітають, бо мають працьовиті руки і мудрі голови, бо не цураються ні ганчірки для миття підлоги, ні суден, рубати каміння та виносити гній! Бо з діда-прадіда не ледачі. То чому в Україні нездатні прогодувати свої сім’ї?

Тільки вдумайтесь, у час пандемії, коли на кожного в чужих світах чатувала смертельна небезпека, тулячись у гуртожитках чи переповнених квартирах, де мають лише ліжко-місце, щоденно ризикуючи життям, ці люди зуміли в такий екстремальний час відіслати своїм рідним навіть більше, ніж у часи непандемійних років, доларів та євро на прожиття чи навчання!  І це – лише офіційна статистика!

За попередніми даними НБУ, у січні-грудні 2020 року обсяг переказів  трудових мігрантів в Україну становив 12,121 млрд доларів — це на 200 млн доларів більше, ніж у 2019-му (11,921 млрд доларів).

Ці люди не просто врятували власні родини! Вони реально, а не на словах, врятували українську економіку. Бо не дали долару і євро знову падати в прірву. Вони врятували Україну. А коли ми будемо рятувати її, ті, що залишились тут? Країну, де 92,3 відсотка українців? Де є все для щастя! Але купа жлобів зробила для нас на рідній землі олігархічний апартеїд! І вони постворювали у світі офшорні рахунки та відмивають з України туди долари, щоб навіть не платити податки із своїх надприбутків! Вони – крадуть, прості заробітчани – дають?! Де ще є такий парадокс? Цю тему можна розвивати до безкінечності. Чому ми не піднімаємо село, а здаємо його на розорення латифундистам? Чому ми не вимагаємо ефективних суддів і правоохоронних органів, які допустили корупційне дно? Чому ми в органи влади вибираємо не патріотів, а політичних повій та популістів, шахраїв і всяку іншу мерзоту… А можна сказати просто: нам усім дійсно треба провести загальнонаціональний референдум, як хоче Зеленський, але лише з одним питанням:

Кожен українець має право на отримання дивідендів (плати) за використання народного багатства України. Українські нафту і газ, які добувають бізнес-імперії, чиї, згідно з Конституцією? Наші, народні! То нехай платять!

Хто видобуває наші з вами руду, вапняк, бурштин, пісок і навіть золото? І ще тисячі інших копалин? А кому у нас належать надра? Народу! Нехай платять!

А хто у нас нажився і наживається на лісах і деревині? Кому вони належать?  Народу України. То нехай платять!

А скільки у наших морях, озерах, ріках виловлюється риби й інших морських тварин? І за це нехай платять…

Користуються нашою землею, найродючішою у світі – платіть!  А ще є залізниця і електро- та атомні станції! Хто їх будував? Держава! І тут нехай платять!

Перед цим нехай негайно поділять українську землю на кожного українця – незалежно, де він живе: в місті чи селі! І вона має бути у всіх – від дітей до стариків. А ще є прісна вода, сіль і гори-полонини! За все нехай платять!

Чи знаєте ви, що в Арабських Еміратах за добуті корисні копалини, нафту та газ має дивіденди кожен житель? І за це йому дають ключі від будинку, коли досягає повноліття? А в Кувейті виплат від держави за використані надра перепадає до 140000 у.о. на одного громадянина у рік. А якщо хочеш навчатись – вступай до найпрестижніших вузів світу – чи то до Сорбонни, чи до Гарварда. Вступиш – держава повністю оплатить ще додатково навчання.

Українці, невже ми не можемо навести лад у своїй країні? Бо все в нас є – працьовитість, мізки, бо ми по інтелекту — 7-ма у світі нація!

То чому? Бо довірливі і боягузи! Бо страх у нас у генах від імперії катів та жертв. Але страх — це рабство!

І тут один вибір — або в рабстві олігархів і панів жити нам, дітям та онукам в майбутньому. Або підніматись з колін і вимагати те, що по праву належить кожному з нас. Отож, таки референдум? Але з одним питанням! Віддайте нам наше! Бо в Україні єдине джерело влади – народ! І це йому гарантує Конституція.  Додайте всі олігархічні мільярди, які заробили і заробляють на нас доморощені олігархи, і розділіть… Ну, не Кувейт, але нам і тисячу у.о. на душу в місяць вистачить! Ще й дітям відкладемо!