Обурені мешканці приїхали на сесію Мурованокуриловецької ОТГ, щоб все розповісти депутатам.
Утім, до залу їх не впустили. Та й слухати, очевидно, місцеві чиновники про проблеми не хочуть, бо на зібрання, котре організовували люди, з’являтися відмовились.
І справа навіть не у карантинних обмеженнях. На думку селян, орендарі ставка вже встигли «підгодувати» їх.
– З 2012 року ми не маємо доступу до ставу. Приходили сюди лише для того, щоб купити рибу в орендаря. Там засів цілий клан, і роблять з тим ставком, що заманеться, а ми хочемо повернути водойму громаді, щоб тут була зона відпочинку для всіх, а не для обраних, — розповідає активістка Привітного Світлана Гаврилюк.
— Минулого року нам таки вдалося добитися того, що вони не спускали став. Ми вірили, що в них є документи, що все законно, і вони платять податки. Але це не так. Минулого року діти пішли на став. То їм вудки поламали, рибу викинули. А увечері напівп’яні гості орендарів стріляли біля ставу, щоб ніхто й близько не підходив до води. Вже не одного чоловіка там побили. Ми писали заяви до поліції, але орендарів навіть не допитують.
Туди часто заїжджає колишній начальник поліції, вони з орендарем однокласники. Гучно відпочивають і викладають в Інтернет фото з вудками на привітнянському ставку. До речі, у нас там був гарний водоспад. Для того, об все було гарно, то треба було почистити річку. Але вони зробили греблю вищою – і водоспад занепав, там все позаростало. Навколо ставка тільки таблички «Вилов риби заборонений». А коли побачили, що люди вже не зважають на таблички, увесь ставок перетягнули колючим дротом, щоб обривати вудки.
Орендар Сергій Францішко навіть не з’являється у Привітному. Він зробив доручення на Володимира Пасєку, і він разом зі своїм товаришем дозволяють собі знущатися над людьми. Зате на березі встановили альтанки, смажать шашлики. А нещодавно сказали, що й худобу через греблю пускати не будуть.
Староста Василь Гук прокоментував:
– Конфлікт справді є. Договір на оренду землі під водним об’єктом, укладений з РДА і Сергієм Францішком, наразі чинний. Оскільки став знаходиться за межами села, то жодного відношення сільська рада до нього не має. Ми пропонували знайти компромісне рішення, як-от мешканцям надавати можливість у вихідні дні ловити рибу, відвести місце для купання та напування худоби. Як забрати ставок, ніхто не знає, бо повноважень розірвати договір немає. Єдиний вихід: звертатися до суду.
Коли верстався номер, стало відомо, що народний депутат Лариса Білозір зацікавилася цією справою. Селяни сподіваються з її допомогою відвоювати водойму.
Тетяна КОНДРАТЬЄВА
