Хто ще не знає, то я за 12 років життя у медіа корпорації “33-й канал” три рази була в декреті… Вже бачу ваші посмішки! Хіхікаєте і думаєте, чим ми там займаємося? Кладу руку на серце, в “33-му” народжується тільки супер-класні ексклюзивні матеріали! Це я не лише себе похвалила, а перш за все своїх колег – китів пера! Усі радості життя – поза межами роботи! Навіть не так: поза межами редакції, бо не можу сказати, що колись була поза “33-м”.

Чоловік вже давно змирився, що у наших стосунках є третій – “33-й канал”. І вже навіть не ревнує… А діти ще в утробі починали звикати, що мама у відрядженнях, на барикадах – в прямому і переносному значенні, у полях і селах… А відписує про все – поки годує грудьми… Завантажила ворд у телефон і погнали! Малюк ссе, а мама штампує нову сенсацію. Поєднуємо приємне з корисним!

Старший Влад хоч народився в період до “33-го”, але з початкової школи просився з мамою на роботу, бо там “прикольно”. Привела в редакцію, а він питає, де ж газета? Поїхали на друкарню. Ви бачили б ці дитячі очі! Хоча, здавалося, малого планшетника важко чимось здивувати. Але тут у нього аж мову відняло. А може то через шум, злякався і заціпився на одному місці?! Коротше, більше він на мамину роботу не просився.

Зараз у 10-класі. І, наче, визначився ким хоче бути. Не вгадаєте… Спортивним журналістом! Я не відмовляю, нехай пробує, а там побачимо…

Троє молодших теж букви починають вчити не з Абетки, а з “33-го”!

Отаке воно мати маму-журналістку…

Людмила ПОЛІЩУК
Мамин блог