– 10-й «Г» — хто живий, бадьорий і готовий святкувати 35-й випуск із нашої рідної 23-ї школи? Збираємось на дружню бюджетну вечірку в «Пік Нік»… Із собою беремо гарний настрій та молоді посмішки для фото на пам’ять, як в далекому 86-му у дворі школи на Космонавтів! – так у кінці червня у Вінниці збирались на зустрічі однокласників колишні випускники багатьох шкіл… І не лише в обласному центрі! Бо в лютому через коронавірус традиційні зустрічі в школах та ресторанах були під забороною. А нині свої випускні святкують не лише цьогорічні 11-класники.
У класному Вайбер-чаті зареєстровано 29 однокласників, а прийшли на зустріч 19… І це дуже багато, бо інші класи випуску 86-го року із нашої школи більше 3-4 осіб не збирають. А ми як були дружні, так і залишились ними через 35 років. На жаль, 5 однокласників більше не з нами… І за них був окремий тост, — розповіла староста колишнього 10-Г із 23-ї ЗОШ Вінниці – Олена.
– І звісно, головна тема нашої вечірки – це спогади про школу, вчителів, перше кохання і найкращі 10 років разом за партою… Нині хтось став мільйонером і вже об’їхав весь світ, хоча мав по географії лише «4». Колишні «відмінники» вимушені стояти на базарі в Москві чи продавцем у Кракові… А «трійочники» із паралельних класів тепер відомі бізнесмени, депутати і благодійники… Все, як у відомій шкільній пісні Кузьми «Старі фотографії».
За гроші не купити
тільки час.
Він всіх нас
методично поділив,
Когось він опустив,
когось підняв,
А є на кого взагалі забив…
Приємно, що вийшли на відеозв’язок однокласники, які давно живуть за кордоном і завжди чекають тебе в гості. А нашому Колі-Метру — легенді
23-ї школи, який давно хворіє і живе сам, ми перекинули на картку тисячу гривень від всього десятого «Г» класу…
До речі, в цей же день в Шаргороді нинішній мер містечка запросив на зустріч однокласників на 47-у річницю після закінчення аlma mater:
– Усі ми зібралися традиційно в нашій школі. Приїхала Наташа з Рівного, Лариса з Дніпра, відбувся телеміст з Фімою з Ізраїлю, Любою з Торонто, Мішою з Колумбії та Іллею з Німеччини, — розповів Володимир Барецький. — Зустріч пройшла в дружній та теплій атмосфері. Також побували на могилах наших однокласників, які відійшли у вічність, але завжди залишаються в наших спогадах. Наш клас вирізняється тим, що майже кожного року ми зустрічаємось, пишаємось, що через десятки років зустрічаємось та спілкуємось…
А коли ви востаннє збирались усім своїм класом та з вчителями?
Роман КОВАЛЬСЬКИЙ
