Рік Бика наче дав всім карт-бланш для биків — держиморд!

І вони поперли… Куди і як – ви бачили краще за мене.

Бикування стало не лише публічною модою серед політиків.

Ви ж розумієте, Україна за ці роки вивела особливу породу – «блатних биків»…

Вони добре вміють розбиратись в моді і вивчили назубок лейбли «армані» і «луї віттон», марки супермашин, яхт, вілл і де краще замовити золотий унітаз.. Але «ні фіга» — в кодексах честі, совісті, моралі, держслужби…

А ще українські бики люблять все «на халяву». Навіть любов.

«Новшество» року – тепер одна із помічниць депутата чи начальника за наш з вами кошт особиста повія. А якщо жінка «возмущається» — заюшити морду, то вже давня мода у таких. Ну, ще бити дружин ногами… Знаю особисто таких серед чоловіків приятельок – вірніше, знала. Бо, як розумієте, «нам не по путі».

І це не єдине «нововведення». Бикування ще вилізло в тому, що тепер нардепи міняються помічниками-родичами – ти моїх пристроїш, я — твоїх. За наш з вами, шановні рахунок! А що бикам…

Ну, а бикування на європейських просторах «наших» — то окрема тема.

Голод, холод, війна – то для нас, терпил. А там – хто купив найдорожчий в Англії будинок? Наші!

Хто побив рекорд з відмивання коштів з бюджету країни і вкладників банків у історії? Наші!

Хто кидається у казино міль­йонами? Наші! Хто купається в найдорожчому шампанському і їздить по світах з екскортами голих баб? Наші!

Бо ми лідери! З бикування.. І перегнав нас лише північний сусід! З биками там теж все кльово! Один взагалі кошмарить весь світ!

Але кадри вирішують все! Тому й у них так хероватенько живеться… Бо бикування – то не професіоналізм. І з понтами і на понт сильну державу не побудуєш...

Тому «дякуйте» бикам, конкретним, які «довели до ручки» не лише країну, але й так «опустили» її імідж у світі. Бо якщо український… так, той самий, купує будинок у Англії за 200-300 млн, приїздить верховний — мільярдер і просить «для бєдной» країни допомоги, то це сприймається там як блеф. А коли секретарка генпрокурора України за 170 млн купує віллу зірки Голлівуду Кардашьян у США?

То ви переконаєте європейця чи американця, що ми бідні і нещасні? Що нас треба рятувати, коли вони чують про українського рекордсмена-олігарха, який з наших бан­ків, промисловості відмив рекордне число – 650 млрд у.о., який розкрили не ми – вони. Хоча стирили в нас!

І ми ще його правосуддю США не видаємо. Бо Україна своїх не здає! Не знали, що такий закон пролобійований у нас? То фігня, що у нього чотири громадянства. Та ж не два – як сам констатує і «сміється в обличчя».

Ще приклад, коли провідні незалежні ЗМІ придушили за ці роки, як ніколи в Україні. Ми, видавці, редактори, журналісти, зібрались у Верховній Раді у профільному комітеті, бо ж виконуємо суспільно значиму місію? Просили почути нас, бо ж хто буде протистояти пу­тінській армії спецпропагандистів скабєєвих і кисельово-соловйових?

Але коли нам «найпрофільніший голова» заявив, що він «за лями купував вагон і тєлєжку журналістів ще на виборах»… (хоча й сам начебто журналіст), біль­ше не захотілось туди їздити.

Бо якщо відступимо ще ми, то побачите, скільки таких биків-журналюг він накупляв. Зрештою, вже ба­­чите…

«Хароший приклад бикування» блискавично розлітається для мас «через відосіки». Знаходить послідовників.

Матюкаються діти, щоб утвердитись, «бикують вперемішку з матюками» дорослі і т.п. А блогери, щоб набрати мільйони підписників, вже просто змагаються, хто більше і краще «побикує»!

Але ж є така розумна наука, як соціальна психологія. І як би ми не заявляли, що «продвинуті», йдемо в Європу, але якраз за суспільними цінностями вона визначає: ми європейська країна чи вже в третьому світі, давно і надовго.

Так ось, коли люди з вищих ешелонів, еліта «нації» демонструють вихованість, простоту, відмовляються від усіх атрибутів «по-багатому», а відкрито і щиро йдуть в народ, демонструючи йому вихованість і мораль, скромність – то це Європа і цивілізація.

Коли «гонить», «чмирить» і «бикує», намагаючись через свій «високий статус» принизити, обізвати підлеглих чи звичайних громадян – то вже країна третього світу. Там це так і називається – принижую, бо маю право – бо я пан, а ти ніщеброд!

Ось і спробуйте, як трафаретку, накласти цей закон до нашого суспільства, особливо керівників, депутатів, кого там іще… хто бикував.

То що? До Європи нам з такою суспільною мораллю, яку нав’язують нам «по приколу»… як до неба рачки?

Цей Рік Бика від­хо­дить у вічність. А ось наші, доморощені «бики» залишаються…

Бо «бачили очі, що купували – їжте і подавіться», — казала моя бабуся. Та і ваша казала. Бо що повибирали, те і маємо.

Знаєте, я не знаю, чому та-
кий збіг, але Україну, на початку становлення незалежності порівнювали з Тигром. Бо ж який потенціал мали і ще маємо! А наступний рік – саме Тигра.

У світі чекали і чекають нашого прориву – економічного, соціального і морального. Звершімо нарешті його! Світ знає наш розумний і мудрий, працьовитий народ! Підтримує! Але ложка догтю псує бочку меду. Де б ми були, якби не ці «бики»! То що, «бикуємо» далі? Чи впускаємо в серце європейські цінності — де на першому місці любов до країни, Бога і один до одного! І панування поваги.

З любов’ю — Тетяна Редько,
Заслужений журналіст
України, співзасновник медіа-корпорації «33-й канал»