Наш льотчик ас вже став легендою.
Ми гордимося, що він зі столиці Повітряних сил України, Вінниці.
Це неймовірно але Привид Києва збив сьогодні вже 29-й ворожий літак. Серед них – бубнові. Тобто ті, які управляються асами неба.
Скоріше всього, що це вони бомбили Сирію. Відточувати там цю чорну справу. Тепер нещадно бомблять Харків, Львів, спробували Вінницю. Але їхня сушка успішно була підбита в перші дні війни.
А щодо Привида, то всіх приголомшила новина, що він був днями збитий.
Всі думали, що загинув. Але невдовзі виявилось, що він катапультувався, добрався до частини, взяв вже інший літак. І невдовзі помстився тому, хто його збив.
Вдячні українці складають вже вірші про цього героя. Один із них написала 15-річна школярка із Вінниччини.
Ми вже публікували їх. Але почитайте ще – наш герой вартий оспівування його подвигу з вечора до ранку! І з ранку до вечора.
Наших – возвеличують, а ось тих, хто робить воєнні злочини і бомбить мирні міста, наприклад Харків, чекає полон і куля.
Так сталось із пілотами окупанта. Коли їхній літак збили над Харковом, вони катапультувались. Двоє здались в полон. Третій застрелився.

Андрій Власенко

Про «Привида Києва» складають вірші і легенди. Ось один із них:

Привид Києва.

 

Мам, ви чули як мене прозвали?

Я тепер Привид, щоб ви знали.

Ну, людям краще видно збоку…

Лише вперед! Назад ні кроку!

Мам, бачили б ви ,рідна ,з неба,

Що вони коять! Та…не треба

Вам цього бачити і знати.

В вас хворе серце… Слухайтесь тата!

Мам, вони розтрощили “Мрію”!

Моліться за всіх, бо я не вмію…

Ви ж вірите, правда? Ми переможем!

В єднанні сила! Усі ми зможем!

Мам,бережіться… Я ж , знову в небо!

Ну досить-досить… Не плач, не треба!

Я ж сокіл, мамо! Люблю літати!

Подумки з вами… Слухайтесь тата…

 

Льотчику «Привиду з Києва», який вже збив 14 ворожих

Ми гордимося нашим асом.

 

Привид Києва, я знаю, ти почуєш,

Мої слова до тебе долетять.

Не знаю я де зараз ти ночуєш,

Але ти точно знаєш,вороги не сплять.

 

Нехай Господь тебе благословляє,

Але я знаю,він це вже зробив.

Нехай ворожа куля не лякає,

Ти так багато задля нас зробив!

 

Ми віримо у тебе та країну,

Ти наш земляк,та наша гордість ти!

Ти кажеш нам ,,Я не загину,,

Та ворогів усіх ти шлеш під три чорти!

 

У тебе на рахунку перемоги,

Немає промахів,це знають вороги.

Ти бережеш для нас усі дороги .

Та повертаєш окупантам всі борги.

 

Ми просили в неба допомоги.

І наша допомога ти!

Залишаючи від ворога лиш дим.

Я благаю. Повернись живим…

Марія Костюк