Винищувачі в небі, ракети, бомби, танки;
Вся зброя надсучасна для знищення людей –
На Україну суне – не “в гості брат до брата” –
Для втілення безумних загарбницьких ідей…
Втискають в землю знову “повітряні тривоги”,
Неначе хочуть вкрасти у людства майбуття…
Он в жінки – в бомбосховищі – почались пологи:
Продовжується рід й життя – з’являється дитя!..
Доби згубились грані, і назви днів, і дати…
Лиш чітко пам’ятаєм, котрий вже день – війна…
Підступний ворог підлий…Він не мине розплати!.. –
Є людський суд і Божий – тож відповість сповна:
За кров нашу, за сльози старечі та дитячі;
Зруйновані будівлі, спотворені міста…
Рятують Україну наші серця гарячі;
Відвага наша, стійкість щомить, щодень зроста!..
Зараз прагне кожен все для фронту й Перемоги
Зробити якнайкраще, що може, й ти – роби!..
Рашистський звір назад повзе хай – до берлоги,
Забравши вояків своїх, покладених в гроби…
У своїй Вітчизні ми – чужого нам не треба –
Рід козацький український вільний і міцний, –
П’яді рідної землі та ні шматочка неба,
Ворогу не віддамо ми край наш дорогий…
Єднання і підтримка – усе для Перемоги –
Армійці, оборонці, народи різних мов…
Наш сильний дух незламний – жене полки ворожі,
Щоб зло, що сіє путлєр світ назавжди зборов!..

Н.Сенченко