Але за розпорядженням голови ОТГ Сутисок Леоніда Дідуха за день до навчального року вивезли парти і дошки. А на активістів та деяких педагогів, які  обурювалися, почали чинити тиск. Про все це далі.

Три роки у Сутисках тривала боротьба за навчальний заклад

Спочатку це був інтернат для дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, куди з’їжджалися учні з інших громад. Потім інтернат реорганізували і у спеціалізованому навчальному закладі залишилися лише місцеві. Але недовго. З початком повномасштабного вторгнення колишній інтернат став прихистком для переселенців. Багато з них вирішили тут навчатися. Але селищна рада вирішила оптимізувати свої заклади освіти — спеціалізований заклад закрити, а залишити у громаді лише ліцей, де директоркою дружина селищного голови.

Ми вже писали про те, що на сесії селищної ради батьки наполягали, що закривати школу під час війни не можна. Але місцеві депутати та голова Леонід Дідух їх не підтримали.

З плакатами: «путін руйнує школи, а Дідух закриває» батьки, представники педколективу та громадські активісти приїхали під Вінницьку ОДА.

Голова обласної військової адміністрації Сергій Борзов зустрівся з ініціативною групою і ось що повідомив:

— У вашій громаді дефіцит бюджету. У минулому році на утримання вашого навчального закладу з обласного бюджету ви отримали 1,1 млн, щоб завершити календарний рік. Але цього року, щоб зберегти школу, потрібно скоротити витрати на техперсонал. Тому прийняте рішення про реорганізацію шляхом об’єднання з ліцеєм. Зміниться вивіска, але сюди діти й надалі будуть приходити, щоб отримати освіту. Тому хочу заспокоїти батьків: ваші школярі підуть у ту ж саму школу, до тих же вчителів, — запевнив Сергій Борзов.

Але напередодні Дня знань  вчителі повідомили, що під їхньою школою вантажівка вже вивозить парти, стільці, дошки.

— Брехлива влада таки закрила школу у Сутисках! Двері інтернату цього вересня мали б відкритись для дітей у 101-й раз! Але не сталось, школу ліквідували, діти розійшлись, як сироти, по школах різних громад. Це сталось через цинічну зраду обраної влади, яка мала би боротися за розвиток громади, за її процвітання, мала б докласти всіх сил, щоб залишити дітям школу, а людям робочі місця… Колектив боровся, як міг, найперше заради дітей. А влада викручувалась, як могла. Навіть обласна… Сергій Борзов — голова Вінницької ОВА — давав всенародну обіцянку зберегти школу. Ми, наївні, думали, що влада буде дотримуватися інтересів громади… Але незабаром побачимо, хто наклав свою волохату лапу на графські угіддя та будівлі інтернату, — обурена Наталя Скиба — сестра загиблого айдарівця та громадська активістка.

Її підтримали багато місцевих, зокрема й військові, які зараз на передовій.

— Суки ця влада! Поки ми воюємо, вони розкрадають… Емоції переповнюють, — обурюється Рома Пасіченко.

— У дітей та їхніх батьків забрали право вибору… Школу закрили, яка, на думку голови, була об’єктом бідності та усіх нещасть у громаді… Залишається тепер чекати «стрімкого розвитку ТГ». Хоча час показав: відколи маємо такого керівника громади, маємо лише регрес: закриття пожежної станції, закриття Шершнянської школи, тепер от школи-інтернату… Цікаво, що закриють далі? — запитує Ніна Горова.

— Той, хто економить на школах, будуватиме тюрми! — впевнена Оксана Войтук.

– Навіть не буду здивована, що земля вже виведена за територію смт Сутиски. А по закінченні війни на тому краєвидному місці будуть чиїсь дачі або приватні бази відпочинку, — підозрює Ольга Стойко.

Як повідомила депутат та педагог цієї школи Ірина Вершигора, 1 вересня класи та шкільне подвір’я були порожні… Працювала тільки ліквідаційна комісія, яка продовжувала вивозити меблі.

— Дехто з наших учнів перевівся до ліцею, але багато віддали документи у Тиврів та Гнівань. Як і вчителі. А ті, хто залишився, готують позов до суду. Не знаємо, чи повернемо дітям школу, але хоча б не дозволимо її роздерибанити, — каже Ірина.

Боротьба за школу для деяких активістів та педагогів закінчилася репресіями…

Наталя Скиба повідомила, що до неї додому ввечері приходили незнайомі молодики, які назвалися представниками силових структур, і погрожували.

— Звинувачували, що через мене падає авторитет нашої влади, а я даремно збурюю суспільство. На моє запитання, чому силовики не воюють, а ходять по хатах і залякують активістів, мені дорікнули, що я хайпую на загибелі свого брата-айдарівця Олександра, — обурена Наталя Скиба. 

А ось як після всього прокоментував ситуацію у Сутисках голова Вінницької ОВА Сергій Борзов:

— Діти у Сутисках вчаться, педколектив збережений — усім вчителям запропонували посади у новій штатній структурі! Це те, про що я говорив на зустрічі. Ще раз: мова не йде про ліквідацію освітнього закладу, а про реорганізацію. Тепер це ліцей, який об’єднує два заклади. Держава виділяє освітню субвенцію, аби навчальний процес розпочався вчасно. Попри війну. Майже 14 млн грн — лише на Сутисківський ліцей. До речі, там 7 першокласників навчаються онлайн. Їхні батьки, як і більшість сьогодні, вибрали дистанційне навчання. Але ж школу не закрили! Усі школи у Вінницькій області 1 вересня розпочали навчання: 138 — офлайн, 205 — дистанційно, 293 — змішано. Важливо, що діти вчаться і є кому вчитися.

Людмила ПОЛІЩУК