Господи, тобі потрібні кращі,
Там, високо десь, на небесах?
Ходять світом облудом пропащі,
Падає з-під їхніх ніг роса…

І нікому трутні ті не треба,
Що сидять в кафешках, п’ють вино.
Кращих душі відлітають в небо,
В інших не душа, – подвійне дно.

Всі здорові стали раптом хворі,
Дзвін монет, рішала і торги…
Спекулюють на чужому горі
Наші! Гірші ще, ніж вороги!

Господи, та де ж твоє правИло?!
Чим ти міряв долі довжину ?
У ряди шикуються могили
Тих, хто йшов за правду на війну…

Я не осягну причини: нащо
Кров в траву стікає, мов роса…?
Господи, тобі потрібні кращі,
Там, високо десь, на небесах?!

Алла Боровська