Військова частина особисті речі ще не повернула.

Костянтин 06.07.2023 отримав заробітну плату – 80 000 грн.

08.07.2023  він загинув.

На його зарплатній картці Ощадбанку -7 гривень.

– Мене звати Літвінова Ірина Василівна. Я дію як представник в інтересах сина Юсипенка Кирила Костянтиновича 14.07.2012, батько якого загинув під час проходження військової служби. Він з перших днів сам пішов на війну — захищати нашу Україну, а тепер кажуть, що самогубство.

Молодший сержант Юсипенко Костянтин Ігорович, командир бойової машини, командир третього механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти,1 механізованого батальйону військової частини А 4576   24.11.1984 року народження, загинув 08.07.2023 р. поблизу населеного пункту Чкаловське Чугуївського району Харківської області.

12.07.2023  співробітники 2 відділу Вознесенського РПЦК та СП повідомили батька Юсипенка Ігоря Калестиновича, що його син загинув.

13.07.2023 його поховали в смт Веселинове.

Привезли Костю з моргу з запізненням. Люди, які були на похороні, кажуть, що в нього все обличчя було в синцях. З правого боку були опіки.

(Ми з сином не встигли приїхати, оскільки були за кордоном)

19.07.2023 ми приїхали. Його батько дав мені лікарське свідоцтво про смерть. У пункті 9: смерть настала внаслідок: випадків ушкодження з невизначених причин (хоча там є пункт 4: навмисного самоушкодження).

А в пункті 12 б – місце й обставини, при яких відбулася травма – ручкою написали “самогубство”.

У мене відразу виникли сумніви – чому в одному документі різні причини?

Звернулася до військкомату – кажу, що я хочу бачити всі матеріали службового розслідування, висновок патологоанатома, чи відкрите кримінальне провадження, висновок прокуратури.

На що вони відповіли, що я можу відправити запит до військової частини і там все мені нададуть.

Кажу: добре, давайте адресу. Телефонують начальнику цивільного – військового співробітництва тієї частини, де мій чоловік вівбував службу.

Говорить: змінилися обставини по Юсипенку – в нього, виявляється, є син, і колишня дружина хоче бачити всі матеріали службового розслідування (по той бік слухавки: да, є син?… Скільки років?… як звати?..)

Дайте поштову адресу військової частини?

По той бік: у нас немає адреси, я проконсультуюсь з юристами і потім скажу, що робити.

21.07.2023 прийшла знову до військкомату – питаю, чи дізналися поштову адресу військової частини?

Зателефонувала ще раз начальнику ЦВС ВЧ А4576, відповідає, що відповідь ще не готова, та кому взагалі це треба.

Я написала заяву на ім’я начальника 2 відділу Вознесенського РПЦК та СП, що прошу, аби надали мені поштову адресу та контакти представника військової частини.

19.07.2023 співробітниця військкомату на ім’я Юля обіцяла, що дізнається відповіді на питання стосовно допомоги з військової частини, стосовно страхування на випадок смерті, але коли я повторно прийшла до неї 21.07.2023 та питаю, чи дізналася вона відповіді на запитання, на що та відповідає, що не знає з ким спілкуватися з тієї частини.

Запитую в неї: ти два дні нічого не робила?

21.07.2023 о 21:53 дівчина Юля з військкомату відправила мені номер телефону слідчого Чугуївького РПУ.

Наступного дня, 22.07.2023 я зателефонувала слідчому, представилася та попросила розповісти по справі Юсипенка.

Він почав говорити, що це скоріше за все, 99.99% що самогубство – є прощальна записка.

Запитую в нього, чи є результати  експертизи  почерку, що він так впевнено це каже?

Було дуже цікаво слухати – коли слідчий мені сказав, що Юсипенко заступив в наряд, йому видали зброю та патрони і вночі він застрелився. У мене запитання, а що, на війні не ходять зі зброєю 24/7?

Костя отримав контузію за 5 днів до смерті і він не міг бути в наряді, бо дуже погано чув.

Спитала, що за опіки були на обличчі з правого боку? Той каже, що це удар після пострілу.

Попросила його, щоб він допитав мене та батька як потерпілих.

Він відповів, що зможе це зробити, тільки на це потрібен час.

Запитала про особисті речі – каже, що паспорт, телефон, гаманець – все передали в військову частину командиру.

Допоможіть, будь ласка, дізнатися правду.

Прошу посприяти тому, щоб слідчий Чугуївського РУП Назаренко Віталій швидше оформив всі необхідні документи для того, щоб нас з батьком допитали як потерпілих і після цього ми зможемо ознайомитися з усіма матеріалами слідства.

Необхідно робити експертизу почерку. Наполягаю на ексгумації для того, щоб зробити повторну незалежну експертизу – тому що в лікарському свідоцтві про смерть різні причини смерті (зі слів свідків на похороні: кажуть, що на обличчі був великий опік та синці).

Прошу вас допомоги дізнатися правду! У Костянтина залишився одинадцятирічний син та старенький батько – інвалід-онкохворий, який після того, як поховав свого сина, тільки спить, нічого не їсть. Каже, що йому немає для чого жити.

Допоможіть повернути батькові мого сина його чисте ім’я.

Ірина ЛІТВІНОВА