Цим літом наше Чорноморське узбережжя лякало прильотами на усіх курортах. Десь під кінець сезону в Одесі налагодили морське оздоровлення для невеликої кількості людей. Туреччина подорожчала вдвічі. Дальні курорти через закрите небо стали майже недосяжними.

Болгарія запропонувала більш-менш доступні ціни на літній відпочинок. У межах 400 євро за тиждень в районі Варни, з переїздом автобусом та триразовим харчуванням. Дорога нелегка: більше доби. Щоправда, болгарський перевізник “Доріс” подбав про комфортабельні автобуси, маршрут яких пролягає через Вінницю.

І що ж найбільше здивувало мою знайому, котра повезла маленьку доньку на тиждень до болгарського моря в кінці серпня?

– Ми жили в простому тризірковому готелі. А поряд були квартали навеньких дорогих п’ятизіркових. на першій лінії. З великими стоянками. І на всіх цих парковках найкрутіші автомобілі були на українських номерах. Практично зі всіх областей. А водії цих “Лексусів”, бех, “Ренджроверів” та навіть “Бугатті” – крепкі молоді чоловіки призовного віку.

Дівчата з нашого автобуса почали ці іномарки називати “інвалідками”. Бо ж зрозуміло, що на них приїхали “дєлані інваліди”. Подумала: Господи, що для них цих 5–10 тисяч доларів, якими вони розрахувалися за куплену довідку про непридатність для мобілізації, – розповідає Катя.

Мережа вже тріщить від по­діб­них повідомлень з багатьох європейських країн. Нещодавно став вірусним сюжет про тусовку українських біженців у Варшаві. Всі круті, на реальних тачках класу “Феррарі”. Якийсь поляк зняв це збіговисько і прокоментував, що в польській столиці він вперше бачить таке розкішне автопаті з українськими номерами. Бо на польських стільки одночасно не бачив.

Ось і подумалось, що велика державна перевірка всіх ухилянтів через півтора року війни з російськими окупантами чимось змахує на печальне шоу. Коли вже всіх своїх та наближених успішно відправили подалі від війни, для “чужих” ввели жорстке табу, з кримінальною відповідальністю?

За неофіційними даними, серед українців, які вже отримали в Європі статус біженців, може бути до 100 тисяч ухилянтів. Яка реальна їх кількість серед майже дев’яти мільйонів наших людей, що знайшли притулок за кордоном, відомо лише Господу. Але якось президент обмовився, що ухилянтів вистачило б, можливо, на кілька дивізій. І що гроші, які заробили лікарі ВКЛ на всіх цих фальшивих довідках, вже можуть рахуватися сумами, більшими як мільйони доларів.

Якщо довідки підроблялися такими масштабами, то дуже дивно, що це помітили лише через півтора року повномасштабної війни. До того ж, цікаво, що на Вінниччині до відповідальності за тисячі підробок для ухилянтів буде притягнуто лише одну секретарку районної ВЛК.

І що ж тепер, коли сотні фахівців щоденно задіяні на перевірці усіх медичних висновків українських вій­ськово-лікарських комісій?

Уже кілька країн ЄС заявили, що не збираються повертати в Україну ніяких ухилянтів. Зокрема Австрія та Угорщина пояснили це тим, що таким чином порушується їх власний суверенітет. Оскільки ніяких злочинів на території цих країн вказані українські громадяни не вчиняли.

Більше того, тепер потрібно звертатися в суди тих країн, куди втекли українці від призову. І там довести, що ця людина отримала довідку корупційним шляхом.

Я навіть не можу собі уявити, на кого розрахована ця офі­цій­на інформація від Офісу президента. Тобто ми зараз спроможні відрядити тисячі прокурорів до судів європейських міст та містечок і профінансувати це недешеве задоволення?

Це ж очевидно, що європейські суди навряд чи будуть виносити вироки про екстрадицію українських ухилянтів. І не в останню чергу тому, що на цих судах ставлять питання про права людини. Бо в більшості європейських країн законодавство вважає, що людина має право боятися війни.

Можливо, втіхою для всіх мобілізованих українців стане те, що ухилянтів внесуть в спеціальний реєстр. І колись, можливо, після війни, якщо вони чомусь повернуться в Україну, в них будуть певні юридичні проблеми. Це ще один суперовий аргумент від Офісу президента. Але і він зовсім не переконливий.

Тепер спробуємо проаналізувати ситуацію і знайти якийсь алгоритм логічних дій влади на випадок, коли в Європі, куди ми націлились інтегруватися, людина має право боятися війни. Не раз уже чув від військових, що випадкова людина в підрозділі – це велика проблема. На неї не можна покластися.

Зрозуміло, що всі ці ухилянти випадкові для армії люди. І такими їх зробило середовище, де вони росли і вчилися лише обдурювати простих людей та прикриватися батьковою посадою. Вони ж, в переважній більшості, учасники якихось крутих фінансових оборудок по відкатах з бюджету і споживачі всіх благ за ці вкрадені гроші.

Якщо вони можуть дозволити собі купити довідку про інвалідність за 10000 баксів, то чому б не взяти в нього ці гроші офіційно, в бюджет. А може, і 15 – 20 тисяч нехай платить за свій страх і валить подалі. А на ці гроші можна купувати зброю, доплачувати тим хлопцям та дівчатам, які дійсно готові та вміють захищати свою Батьківщину.

І так само внесемо цього ухилянта в спеціальний державний реєстр, щоб він ніколи не зміг займати ніяку владну посаду та викачувати гроші з України.

Бо вийшло якось незрозуміло: люди фальшиві довідки отримали, лікарі та воєнкоми піднялися на цій темі, а громадянське суспільство, яке кричало з самого початку війни, що там є зловживання, знову в с...ці.

Анатолій Жучинський