Ті, хто слов’янську чи будь-яку іншу мову вивищують, кажучи, що лише вона є особливо священною і нібито угодною Богові – грішать, заперечуючи дар П’ятидесятниці, коли Господь Сам ясно благословив усі мови, щоби ними звучало Євангеліє і прославлявся Бог.

Та мова, яку людина розуміє, яка для неї є близькою, рідною, батьківською – та і є для неї благословенною. Адже, як сказав апостол Павло: «в церкві хочу краще п’ять слів сказати розумом моїм, щоб і інших наставити, ніж тисячі слів незнайомою мовою» (1 Кор. 14:19).

Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній