Впевнені — його жорстоко побили, а тоді застрелили. Адже коли побачили понівечене тіло чоловіка, нарахували два отвори від куль — біля шиї та на спині. На голові Михайла був суцільний шов, зламана щелепа, ребра, синці та гематоми по всьому тілу, око підбите та спухле, із вуха постійно текла кров… Хто та навіщо навмисно приховує деталі загибелі військового — це запитання тепер найбільше турбує родичів загиблого…

… Із 29-річним Михайлом Лисаком прощались у травні минулого року. Віддати шану земляку прийшли сотні людей, які не стримували сліз розпачу. Ще тоді підіймалось питання про проведення повторного розтину тіла, але родичі захотіли похоронити бійця і вже тоді займатись справою щодо його загибелі. Адже тіло привезли до Гнівані з запізненням, похорон організувала міська рада, і далась взнаки хвороба матері.

Рідні розповіли, що, як тільки почалась війна, Міша був одним із перших, хто написав рапорт і поїхав захищати державу. Після повернення знову рвався на передову. На полігоні у Львівській області він здобув спеціальність артилериста. Звідти вже бійці вирушили у зону бойових дій, де Михайло пробув чотири місяці. 29 квітня рідним повідомили, що чоловіка знайшли застреленим у бліндажі, хоча вночі хтось сидів у його сторінці у соцмережі. А потім із телефону всю інформацію стерли… Та й хіба міг боєць сам себе у шию застрелити? — дивувалась його згорьована родина. Ще тоді вони запідозрили, що Мішу вбили. Піти на самогубство воїн не міг, адже обожнював донечку, батьків та трьох сестер…

Тому, аби добитись справедливості, рідні Михайла звернулись до правоохоронних органів. Справу розслідує Попаснянське відділення поліції, тому вони надали окреме доручення на проведення ексгумації слідчому з Гнівані. Її провели півроку тому. Але про це нашому журналісту стало відомо лише тепер, адже інформацію поки ніхто не розголошує.

– Батько бійця хоче знати правду, його не цікавлять виплати держави. Він просто хоче довести те, що його син справжній захисник, а не самогубця. Саме тому родичі звернулись до нас із проханням підтримати та допомогти у проведенні ексгумації, — повідомили журналісту у виконкомі Гніванській ОТГ. — Зрозуміло, це складна процедура, звісно, що ми не відмовили. А голова ОТГ Володимир Кулешов особисто переймається цим питанням. Ми допомогли родині воїна людьми та транспортом. Є відповідна постанова від слідчого прокуратури на проведення ексгумації. У грудні минулого року її провели. Тіло Михайла досі знаходиться у Вінниці на комплексній експертизі. Як тільки вона завершиться — нам дадуть про це знати і ми перезахоронимо бійця на тому ж місці. Поряд — могила матері Михайла, яка померла через три тижні після нього, не витримавши трагедії та важкої хвороби.

Додамо, що вперше ексгумація тіла бійця на Вінниччині була проведена влітку минулого року на Бершадщині. Тоді рідні забили на сполох після втрати на війні Юрія Барашенка. Судмедексперти назвали чоловіка самогубцем, втім, рідні таки довели, що це не так.