Назарій Гринцевич став 32-м кавалером ордена «Золота Зірка» на Вінниччині

На жаль, за сумною статистикою, він двадцять другий у обласному списку тих, хто отримав це почесне звання посмертно.

Молодшого лейтенанта з позивним «Грінка» відзначили за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові.

Вінничанам добре відоме прізвище загиблого Героя. Гринцевич — офіцер Національної гвардії України, воював у складі тоді ще полку «Азов». Став на захист України у 18-річному віці.

Він був одним із наймолодших захисників «Азовсталі» і потрапив у ворожий полон. Чотири місяці ворог тримав його в колонії на окупованій частині Донецької області. Увесь цей час мама Назарія била на сполох, шукала спосіб, щоб врятувати сина. Зверталася вона і до нашої редакції.

Ось так спільними зусиллями вдалось з’ясувати, що Грінка живий. А незабаром його обміняли. Після звільнення з неволі Назарій повернувся до захисту держави. Разом з побратимами заснував підрозділ «Контакт 12», у якому став командиром взводу оптичних спостерігачів.

Загинув відважний воїн у бою 6 травня 2024 року на Луганському напрямку у Серебрянському лісі. Похований з військовими почестями на Алеї слави Сабарівського кладовища Вінниці. Йому навіки залишиться 21 рік…

Друзі та побратими Назарія завжди дослухалися до нього. Він був лідером, але винятково за рахунок власних переконань, досвіду та патріотизму. Грінка щиро вірив у справедливу Україну і здатен був активно долучитися до її розбудови. Що він, власне, і показав, ставши на захист незалежної держави.

Але поки Назарій Гринцевич зі зброєю в руках вже відбивав ворожі атаки на фронті, у найближчому до військових державному органі ТЦК та СП кручені дядьки із більшими зірками на погонах вже зметикували, як можна використати щирість таких пацанів, як Назарій.

За гроші вони «відмазали» від служби тисячі тих, що мали прийти на допомогу Грінці та побратимам.

Дійшло до того, що президент був змушений звільнити всіх обласних воєнкомів. Але й після цього зловживання у структурі не припинились.

За словами радниці директора Державного бюро розслідувань із комунікацій Тетяни Сап’ян, від початку повномасштабного вторгнення ДБР розслідує понад 550 кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю працівників територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (ТЦК).

87 осіб уже отримали підозру, до суду скеровано майже 50 обвинувальних актів.

На сьогодні внаслідок махінацій у ТЦК виявлено неправомірну вигоду на суму понад 6 млн грн. Збитки державі оцінюють майже у 20 млн грн, з яких майже 7 млн грн уже відшкодовано. Також арештовано майно підозрюваних на суму понад 263 млн грн.

Хіба не зрозуміло, що ці зловживання повноваженнями підривають обороноздатність країни та завдають збитків державному бюджету?!

Конкретно, на сьогодні є 9 вироків, де засуджено 10 осіб. Деякі статті передбачають позбавлення волі на декілька років, а в залежності від статті, яка інкримінується, також можлива конфіскація майна.

Як на загальну кількість проваджень, лише дев’ять вироків — це або про некомпетентність розслідувачів, або про свідоме затягування слідчих дій. Зате кількість вироків так званим «ухилянтам», що тікають від свавілля ТЦКашників, уже рахується на сотні.

Але є ще страшніший демотиватор для побратимів загиблого молодшого лейтенанта Гринцевича. За 6 місяців цього року українські чиновники украли у держави понад 6,4 млрд грн.

У тієї самої держави, яка їх годує і в якій зараз війна. І дуже бракує грошей на дрони та боєприпаси для солдатів, які через це гинуть на передовій.

Можна лише здогадуватись, скільки сумарно ці народні слуги завдали шкоди національній безпеці за три з половиною роки війни.

Нехай хтось пояснить, чому через таких держслужбовців не вистачає амуніції, сучасної зброї, важкої техніки та легких автівок для ЗСУ. Чому «справедливі чиновники», заброньовані від мобілізації, перекладають на плечі громадян те, що потрібно було купити на вкрадені ними гроші? Це ж мільярди та, напевно, трильйони гривень.

І, нарешті, царина, яка згодом торкнеться Назарієвих побратимів, з посвідченнями УБД. Про Пенсійний фонд держави цими днями жорстко заговорили у Верховній Раді. Нардеп Гетманцев оприлюднив офіційні пенсії суддів і прокурорів. Навіть його колег цифри шокували.

Отже, у суддів найбільша пенсія становить 390 тис. грн. Замикає умовний Топ-20 пенсія розміром у майже 320 тис. грн.

Прокурори — 219 тис. грн та 119 тис. грн відповідно.

Лише один нардеп отримує 245,9 тис. грн пенсії. Решта у цьому рейтингу — від 21,8 до 59,8 тис. грн.

Загалом же середня пенсія в Україні складає

5,8 тис. грн, а 63% громадян отримують значно менше ніж 5 тис. грн.

Не впевнений, що завтра сили оборони будуть на 100% забезпечені всім необхідним, щоб зупинити наступ окупантів. Бо гроші з бюджету продовжують красти. Не думаю, що звільненим у запас військовим перепадуть суддівські пенсії. І не вірю, що хтось із топ-служителів Феміди люб’язно запрошуватиме Захисників на гостини до своїх розкішних маєтків або на прогулянку яхтою десь у Чорногорії чи Болгарії.

Судячи із тривожних сигналів опозиційних політиків і громадських активістів, в Україні спостерігаються спроби авторитарного управління, повернення тоталітаризму і згортання демократичних процесів. У діях законодавчої та виконавчої гілок влади намічається тенденція до консервування корупції, використання силових структур проти опозиційних політиків, незалежних громадських активістів і журналістів. Про це зокрема заговорив мер Києва Володимир Кличко.

То яку суспільну модель післявоєнної України нам готують? Таку, про яку мріяли загиблі Герої, справедливу? Чи таку, що влаштовуватиме недоторканних злодійкуватих держслужбовців? Це питання посилює панічні настрої і підштовхує суспільство до протистояння, – стверджують уже не лише цивільні громадяни, а й військові… Потрібен негайний відвертий діалог влади з народом, якого стає все менше.

Із корупційним приданим, де чиновники розкрадають народні гроші, купуються високі посади навіть в армії, звільняються від відповідальності наближені топ-посадовці, а війна перекладається на плечі бідних громадян і владою порушуються права людини, нам не світить ні ЄС, ні НАТО. Нам навіть не вдасться зупинити прогресію СЗЧ.

Анатолій ЖУЧИНСЬКИЙ