11 листопада поляки святкують 108-у річницю відновлення незалежності своєї держави, яку вона втратила наприкінці XVIII століття після трьох поділів Річі Посполитої.
Королівство Польське було засноване на початку XI століття в результаті коронації великопольського князя Болеслава I Хороброго. У 1569 році в результаті Люблінської унії Королівство Польське було об’єднане з Великим князівством Литовським у федеративну державу під назвою Річ Посполита (Rzeczpospolita).
Це об’єднання розташовувалося переважно на територіях таких сучасних країн, як Польща, Литва, Білорусь та Україна, а також на частині сусідніх держав.
Річ Посполита припинила своє існування внаслідок поділу її територій між Російською та Австрійською імперіями та Прусським королівством у другій половині XVIII століття.
Перший поділ відбувся у 1772 році, другий — у 1793 році, а останній, третій, поділ Річі Посполитої — відбувся у 1795 році. Після нього Польща фактично перестала існувати як незалежна держава на понад 100 років.
Усе змінилося у зв’язку із закінченням Першої світової війни, яка завершилася підписанням Камп’єнського перемир’я 11 листопада 1918 року. Цього дня один із лідерів польського руху — Юзеф Пілсудський — був призначений командувачем армії. Такі повноваження йому делегувала Регентська Рада — уряд Польського королівства, утворений Німецькою імперією та Австро-Угорщиною.
Ця подія стала символом відродження державності. При цьому незалежність Польщі відновлювалася не за один день — на це пішли роки, а свято було засноване законом лише 23 квітня 1937 року. Воно відзначалося лише двічі — у 1937 та 1938 роках.
У 1939 році Польща була розділена й окупована Німеччиною та Радянським Союзом. Уряд країни у вигнанні було сформовано в Лондоні, а після підписання франко-польського протоколу за межами країни почали формувати військові частини з поляків, які продовжили боротьбу у складі Вільної Франції, Британської імперії та інших країн.
Після визволення територій Польщі вирішальний вплив на формування нової влади отримав Радянський Союз. Це відповідало домовленостям союзників, досягнутим на Ялтинській та Потсдамській конференціях.
У країні було встановлено комуністичний режим, орієнтований на СРСР. А в 1952 році держава отримала назву Польська Народна Республіка. Примітно, що комуністи заборонили святкування Дня незалежності 11 листопада. Натомість просувалася дата 22 липня — День національного відродження Польщі.
Свято було офіційно відновлено лише в 1989 році. Це сталося під час політичних перетворень і демонтажу комуністичної системи в країні.
У цей день у Варшаві представники влади традиційно покладають вінки до Могили Невідомого солдата, проводять військові церемонії, піднімають державний прапор та виконують гімн.
У різних містах країни, як правило, відбуваються масові заходи. Найвідоміший із них — це Марш незалежності (Marsz Niepodległości), який проводиться у Варшаві.
Ще однією традицією став Забіг незалежності (Bieg Niepodległości) — спортивне змагання, яке влаштовують у столицв. Зазвичай у ньому беруть участь тисячі бігунів.
День незалежності має не лише офіційний, а й сімейний характер. Цього дня багато поляків відвідують пам’ятні заходи, прогулюються містами та проводять час із близькими, оскільки 11 листопада є вихідним днем.
Девіз цього року — “Поляк — господар у Польщі!”
Марш незалежності у Варшаві — не лише святкова хода, а й політична акція. У 2026 році він відбудеться під гаслом “Поляк — господар у Польщі!”. У минулі роки захід проходив під такими гаслами: “Один народ — сильна Польща” (2025), “Сила великої Польщі — це ми!” (2024) та “Польща ще не загинула” (2023).
І в попередні роки марш проходив під антимігрантськими та ксенофобськими гаслами, зокрема спрямованими проти українців. Цього року організатори заходу відкрито виступають проти міграції.
