Серця усіх українців, в кого там Бог і Україна, з особливою увагою прикуті до подій, які відбуваються у Стамбулі (Константинополі). Бо саме там резиденція Пресвятійшого Патріарха всього православного світу Варфоломея.

І саме Вселенський Патріарх та Синод по-мудрому і за релігійними канонами мають вирішити питання релігійного конфлікту на Україні, коли є УПЦ Московського та Київського патріархатів та ще автокефальна і греко-католицька. Це хочеться ще раз нагадати усім зазомбованим «руским миром», кого вводять в оману, що найвища Москва і Патріарх Кіріл.

Як відомо, всі перераховані церкви сповідують православ’я. Отож, очевидно, що мають бути братніми. А держава Україна за всіма канонами має мати незалежну Соборну Помісну Церкву. Бо де-факто: одна – філіал Московської, інша — не визнана Синодом і має ярлик «розкольничої», історично відносно самостійно існують й інші, які не проти об’єднання, але за релігійними канонами.

Ось такий розбрат. Неважко здогадатись, що в цих подіях очевидною є «рука Москви» та споконвічна несправедливість, коли даровану, з одних джерел — за Володимира, з інших – ще за Аскольда, самостійну митрополію Києву від материнської Константинопольської церкви з України обманом перевели до Москви. По суті, вкрали.

І століттями існувала ця несправедливість. А з початку незалежності українську церкву, яка б мала єднати українців, навпаки, ще й розкололи на два патріархати.

І здавалося б, тепер, коли Пресвятійший Вселенський Патріарх Варфоломей взявся за це, його підтримав Вселенський Собор – всі істинно віруючі, незалежно від сану, мали б молитись за це та чекати від Бога і його посланців справедливого рішення. Та ні – на жаль, ми стаємо свідками далеко не духовних вчинків преставників церкви, які намагаються цьому зашкодити. І вони далекі від моралі віруючих людей та патріотів своєї країни.

Так, днями СБУ запобігла спробі в одній із вінницьких друкарень підпільно багатотисячним тиражем випустити анкети із зверненнями до Варфоломея не лише для Вінницької області, але й усієї України вірян Московського патріархату із вимогою не розглядати питання «томосу» (незалежності) для українських церков. Мовляв, кожному, чиє прізвище, як під трафаретку, мало там вписатись, до вподоби молитись Богу через посередництво Москви та Патріарха Кіріла, який паралельно восхваляє Путіна, воїнство Росії та винуватцем війни на Сході називає Україну. І далі ці анкети мали роздавати по церквах і організовувати заповнення їх парафіянами.

До редакції неодноразово звертаються віруючі вже самих церков Московського патріархату Вінниччини та священики, які запевняють, що вони готові хоч завтра прийняти томос, тобто незалежність від Москви. І об’єднатись в єдину Соборну Помісну Українську Церкву із іншими братами по вірі. І що більшість із них терпить підпорядкування Москві лише тому, що насправді ця Церква надана Україні, а Російська імперія її незаконно окупувала. І ще тому, що лише ця Церква була визнана Синодом і вважається канонічною. Але багатьом дійсно була вже несила терпіти цю несправедливість і молитись за друга Путіна Кіріла, бути підпорядкованим країні, яка розв’язала братовбивчу війну.

Крім того, віруючі Київського патріархату запевняють, що вони ніколи не підуть на жодну конфронтацію із братами по вірі і готові увійти в лоно однієї церкви добровільно і без примусів.

У ці дні св.Варфоломей став чи не головною фігурою українців та вінничан. Всі з тривогою слідкували за приїздом туди російського Патріарха Кіріла із делегацією. Як відомо, до цього туди їздили чотири митрополити від України на чолі із нардепом від Опоблоку В. Новіцьким, до 2012 року громадянином Росії, серед них колишній митрополит Вінниччини, нині Одещини Агафангел, наш сусід із Кам’янця-Подільського Феодор. Щоправда, невдовзі багато підписантів звернення, яке вони привезли, заявили, що їх вписали туди обманом. Як не дивно, і вони просили не давати українцям незалежної церкви.

І тому похвальною виглядає позиція незламного Варфоломея, який виявився більшим патріотом української церкви і відновлення справедливості щодо неї.

Як відомо, він не піддався таким провокативним вмовлянням, і днями Синод вирішив, що саме Варфоломей може дати томос (незалежність) українській церкві без згоди на це російської.

Більше того, як стало відомо, Варфоломей «просвітив» і Кіріла та російську делегацію щодо статусу української церкви саме такими словами:

– Митрополію Українській церкві надала Візантійська церква у 988 році. Вона завжди мала бути у Києві, як і Патріарх. Отож материнською церквою української завжди був Константинополь. Росія не мала права приєднувати до себе не лише цю землю віруючих, але й переносити до Москви Патріархію. Бо це вона мала бути її філією. Отож, за канонами, вже навіть у наші дні Патріарх, що сидить у Москві, мав би сидіти у Києві і тут мав би відбуватись Синод. І на ньому обиратись патріархи.

Уявляєте собі! І це, підкреслю для усіх віруючих людей незалежно від патріархатів, сказав найвищий і найсвятіший очільник Православної церкви. І не слухатись його означає – сіяти смуту і безбожництво. Отож, просимо усіх так званих «панотців» і «фанатів» припинити нарешті зомбувати людей.

Як повідомили нам джерела, більшість єпархій Вінниччини, як і храмів підтримують дії Варфоломея та надання томосу. Але до рішення не роблять офіційних заяв. Але навіть у Вінниці є 4 храми, які виступають проти надання томосу. Кажуть, що проти і одна із єпархій Вінницької області.

Але це вже розцінюється як заперечення рішенню Синоду, який завершився 3 вересня. Отож, що мають далі робити віруючі і представники усіх церков? Чекати рішення Варфоломея. Він має спочатку надати томос. Тобто незалежність від Москви. Причому, кажуть, він має намір надати його всім церквам. Тобто і УПЦ Московського патріархату, і Київського, автокефальні будуть рівними і матимуть рівні права входити в одну СОБОРНУ ПОМІСНУ ЦЕРКВУ. І не буде тиску чи поглинання когось кимось. Хто захоче принципово належати до Московського патріархату – увійде до філіалу Російської православної церкви…

Чи хтось міг навіть уявити, що таке за його життя станеться? А стається! Причому канонічним, правильним шляхом. І це ще раз підкреслює, що Бог не там, де сила, а де правда, і він із тобою, рідна наша Україно! Ми — перед дверима доленосних подій: створення найбільшої православної церкви у світі. І саме української. Дай Боже. Тому молімося і рішуче зупиняймо будь-які провокації. Бо після рішення Синоду – це вже дії не від Бога, а від ворогів України.

Тетяна Квасюк