Як знову хочеться туди,
Де все було таке, як треба:
Тоненький місяць молодий
І зорями прошите небо.

Де хтось невидимий згори
Уже підшукував нам пару.
І теплі літні вечори,
І залицяння під гітару…

Де річка билась в берегах,
Де говорили тільки очі,
І де здавалось, що жага
Візьме й до смерті залоскоче.

Де погубилися слова
В ставку, у вербах, по городах.
Де руки, мовби сон-трава,
Й від дотику спирало подих.

Де, ніби перські килими,
Стелилась лагідно долина.
І ніч злітала наче мить
В копиці запашного сіна.