Студентка із Вінниці Вікторія Рудик, що нині навчається в Канаді у Ванкувері у BCIT: British Columbia Institute of Technology, взяла участь у 2019 BMO Vancouver Marathon, Half Marathon та присвятила свій забіг батькові – відомому спортсменові та Герою Майдану!
– Я була натхненна пробігти цей напівмарафон однією дуже важливою людиною в моєму житті. Це мій Тато! Бо ти завжди даєш мені найкращий приклад… І я не можу навіть пояснити, наскільки я горда бути твоєю донькою., – написала Вікторія Рудик у своєму Фейсбуку. – Твоя наполегливість і важка робота завжди надихали мене робити значно більші речі в моєму житті. Ти ніколи не піддавався системі, а тому тебе неможливо було нічим зламати. Коли лікарі сказали, що ти не зможеш продовжувати професійну кар’єру спортсмена через важкі травми, отримані під час Майдані, ти не здавався і продовжував тренуватись… А потім пробіг повний марафон, і не просто пробіг, а закінчив з часом, еквівалентним часу професійного марафонця.
Дякую тобі за твою підтримку і віру мене! Твоя донька Вікторія!
Нагадаємо, що вінничанин Микола Рудик – майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики, марафонець. Був військовим, відповідав за фізичну підготовку Держприкордонслужби. Микола став активним учасником Революції Гідності. Коли виносив поранених з палаючого Будинку профспілок, отримав важке поранення. Снайпер влучив у око, а осколками гранати була знівечена частина голови. Микола переніс чотири операції на головному мозку. В 2017-му Микола Рудик разом з українськими марафонцями-ветеранами у Вашингтоні брав участь у 42-му марафоні Морської піхоти США. Команда із 10 осіб із написами Армія України виступила одразу у трьох дисциплінах – заїздах на 10 та 4 кілометри, а також в заїздах на ручному велосипеді. Це був перший забіг вінничанина після тривалого лікування та реабілітації. Микола дістався фінішу першим. Дистанцію у 42 кілометри і 195 метрів він здолав за три години і одну хвилину. До цього Микола Рудик виграв близько 15 марафонів у різних країнах, був бронзовим призером чемпіонату Європи. – Я виступив вперше після трирічної перерви. Після поранення довго не міг розмовляти і майже не ходив. В змаганнях Морської піхоти США. брали участь поранені військові з різних країн, окрім Росії і Кореї. Один з американських генералів казав українцям, що пишається нами – мовляв, ми дійсно «нескорені», – сказав Микола Рудик. Чемпіон скромно оцінює свій успіх у США. – Те, що я прийшов до фінішу першим, не значить, що я виграв. Всі поранені учасники – вже переможці, адже вони перемогли себе. Хтось з героїв біг без руки чим ноги, а один навіть їхав на візку, – каже Микола Рудик. – Можливо, я тепер знову братиму участь у змаганнях. Цим подаю гарний приклад молоді. Пропагую у спорті олімпійський принцип: головне – це участь… Бо сильних поважають скрізь!
