Жван — село у Божій чаші. Воно заховане від світу серед високих гір, тихе, затишне і надзвичайно привабливе.

Ще не було такого гостя у селі Жван Муркуриловецького району, який не був би глибоко вражений його красою. Чистим, насиченим екстрактами природи повітрям неможливо надихатися, вранішні купання у джерельній воді річки Жван надовго залишають солодкі відчуття. Гори, ніби обрамлення художнього полотна, окреслюють межі села. Вони так і манять полазити їхніми схилами чи поганяти на гірському байку. Поза селом вершиною гори проходить траса Чернівці – Хмельницький – Вінниця. За 10 хв. їзди чи 40 хв. пішки розташоване містечко Новодністровськ з сучасними ресторанами, дискотеками, супермаркетами та великим суботнім ярмарком.

Перша згадка про Жванське городище на торговому шляху по Дністру до Дунаю датується 1164 роком. Пережив Жван напади татар, турків, волохів, був повністю знищений війнами у 17 столітті. Але відродився невеличкою громадою, що вціліла. Це була річкова гавань, куди на відпочинок заходили торгові судна, бо тут високі гори надійно ховали їх від ворожих очей. Геолог Лев Козловський, який свого часу об’їздив весь СРСР, називав Жван одним із найкращих місць Союзу, де поєднались карпатські і швейцарські краєвиди. Розлога долина, що з висоти пташиного польоту нагадує сакральну цифру 8, захищена горами, засадженими сосною та пахучою акацією.

Коли на правому боці села уже в повну силу працюють бджілки, на лівому ще тільки піднімається світанковий туман. А коли надвечірнє сонце припікає лівобережну гору, що нагадує жіночі груди — а може, це справді груди матері Землі, які надійно захищають своїх дітей від усяких бід? — правий берег уже бринить стоголосим сюрчанням і вкривається блаженною вечірньою прохолодою. Божественна тиша, спокій та гармонія лікують душу і тіло!

Шанська криниця зберігає таємниці знедолених татарських бранців, які востаннє пили з неї воду рідної землі. У дощові дні могутній Горіяр розриває округу кількома водоспадами. А густий перелісок під корінням старих дерев заховав таємничі печери, вхід до яких пам’ятають старожили. За правобережною горою відкривається нова казка — це Загір’я, заповідна зона Дністровського каньйону. Цілий день сонце викупується у дзеркалі Дністровського водосховища, прозваного «солодким морем».

Жван – село у Божій чаші, яка цілодобово пригощає нектаром природи-цілительки. Поруч — дерев’яна церква 17 століття, а за кілька кілометрів два унікальних монастирі — Галайковецький на Святій горі, куди ще в сиву давнину приходили пророки, та Галицький, розташований у придністровській скелі. Звідси як на долоні видно колишнє курортне містечко Заліщики. У цій красі, у цьому ангельському перспіві тисяч птахів можливе найближче поєднання з Божим Духом, найглибше розуміння Його вічного вчення і благодаті Господньої. А вночі у зоряному небі над чашею гір розкривається вічність!

Жван стане коштовною знахідкою для тих, хто любить мандри і романтику. Варто зайти на сайт Zhvan Gromada, аби побачити фрагменти його краси. Якщо хтось зацікавиться нашою місциною, село радітиме. Тут є можливість гарно відпочити, і доїхати до нас легко. Жван, який поки що не відомий широкому загалу, чекає гостей!

Юлія Чернілевська