А в моїх близьких родичів Юлі і Івана в цей день в Києві було весілля. Цілий день йшов «розпис», прогулянка з молодими і традиційний ресторан.

А ще у мене в пам’яті першотравневий парад – обов’язковий для усіх нас, студентів. Не підеш – отримаєш трійку «за свідомий спосіб життя», факультети журналістики мали ще такі вимоги. А це знята стипендія за пів року. Тому марширували всі як один вдихаючи смертоносний Чорнобильський полин.

І жодна істота з влади чи ЗМІ не писнула про те, що ходимо під пилом 500 японських Хіросім і Нагасакі. Як завжди, судили не тих і вже після 20 років МАГАТЕ визнала, що допустилась помилки, визначаючи причини Чорнобильськоі аварії. СРСР вміла підтасовувати, як і жертвувати хохлами «во ім‘я власних ідей». Жоден із нас цей брехливий смертоносний привіт від московського політбюро не забуде ніколи.

З того часу нам слово брехня в‘ілось в печінки разом із словом Чорнобиль! Чорнобильська трагедія – це не лише злочин «щоб перевиконати плани і здати на глаз», це вбивча брехня за якою пофігізм до наших доль. Скільки вже онкології принесли ті 420 кг. радіаційного пилу, викинутого зруйнованим реактором і ще принесуть!?

Низький уклін ліквідаторам і всім, кого накрила ця радіаційна хмара. Вічна пам’ять героям, що зуміли ліквідувати найстрашнішу катастрофу світу ціною власного життя. Ми знову тушимо палаючу Чорнобильську землю. І так – майже щороку! А де система – там чиєсь зло і брехня… а в вашій долі Чорнобиль це що?

З повагою