Історія настільки вразила світ, що про неї навіть написала відома американська газета «The New York Times». На підтримку нашої землячки стали мільйони.
– Командир казав, що як буду з ним добра, то буде все добре, а як ні — покаже гірший бік армії. Брав мене за руки, за коліна, обнімав та намагався помацати груди. Одного разу примусово відвіз мене до лісу. Потім до будиночка приїхав інший чоловік, якого полковник відрекомендував як начальника поліції міста Славути. Із ним також потрібно було «бути доброю», — пригадує Валерія. — Я відмовлялася, чоловіки тиснули все одно. Раптом полковнику зателефонували з частини і повідомили, що приїхав перевіряючий, тож він змушений був терміново повернутися.
Того ж вечора викликав до службової квартири. Я попросила піти зі мною сусідку по кімнаті. Там був ще один чоловік, якого полковник відрекомендував як перевіряючого, і сказав, що його теж потрібно розважити. Чоловіки пропонували вживати алкоголь. Я сказала, що не виконуватиму такі накази, і пішла. Протягом року було кілька епізодів, коли командир усним наказом намагався схилити мене до статевих стосунків. Через відмови створював ускладнення під час відбування служби, я носила 35-кілограмові снаряди, відмовляв у відпустках… Просив, щоб від нього народила дитину.
Тоді лейтенантка звернулася до військової прокуратури із заявою щодо сексуальних домагань. З’ясувалося, що Сікал була далеко не першою і не єдиною, інші жінки також свідчили проти Іваніва через аналогічні дії. Деякі з них погодились виступити в суді в ролі свідка, решта боїться говорити через залякування. Досудове розслідування триває вже понад 1,5 року, але Іваніву й досі не висунули підозру. Ще в жовтні 2019 року до військової прокуратури Рівненського гарнізону направили підозру Іваніву для затвердження. Цілий місяць справа пролежала, але згодом її повернули назад до слідчих. Мовляв, не зібрали належні та допустимі докази й не здійснили ряд слідчих дій.
– Наприкінці березня 2020 року матеріали і підозру вдруге направили в прокуратуру. Папери ще 2 місяці тримали у відомстві, а згодом їх вдруге повернули з необґрунтованими зауваженнями. Справу Сікал продовжили до 22 листопада 2020 року через необхідність провести додаткові слідчі дії. На цей час триває психологічна експертиза Віктора Іваніва, – каже адвокатка Валерії Анна Брицька, — слідство затягують спеціально, адже справа містить достатньо доказів для розгляду судом. А нині є величезний ризик, що справедливість не буде встановлена.
Сама ж дівчина попри все вірить, що командира таки покарають, але служити більше не хоче.
– Навіть після того, як я перейшла до іншої військової частини у Вінниці, у мене все одно залишилась образа. Мою військову кар’єру зламали. Тепер ми з чоловіком працюємо в Польщі. Заробляємо гроші та живемо своїм життям.
Вікторія Снігур
