Дивом тато Володимир, дружина та син залишились живі, але без коліс та здоров’я. Та справжньою сенсацією стало те, що у справі вони фігурують як… свідки. Активісти, які стали на захист родини, вимагають покарати слідчого, який веде цю справу.

– Напередодні Великодня ми з дружиною та 4-річ­ним сином на автомобілі «Volkswagen T5» поїхали в Луку-Мелешківську до магазину. Вже повертались додому, не встигли від’їхати сотню метрів, як у нас влетіла автівка «Форд», в салоні якої перебувало троє місцевих жителів, — каже потерпілий Володимир Заяць. — Удар був дуже сильним, двигун від­летів в інший бік, повністю зім’яло лівий бік, де перебував я. Очевидці, які після ДТП кинулись до машини «Форд», чули зсередини різкий запах алкоголю. Ми з дружиною та сином народились у сорочці, бо після такого зіткнення шансів вижити мало. Проте травм уникнути не вдалось. Оперативно прибули три карети «швидкої допомоги». Вони забрали тих трьох з Луки-Мелешківської та моїх рідних. У 4-річного си­на був забій ко­ліна. Мі­сяць він не міг ставати на ноги, після того заново вчився ходити. У дружини шок та забої, біль у спині. Попри забої та гематоми на ногах мене не забирали у лікарню. На місці працювала по­ліція. Ніколи в таких ситуаціях раніше я не був, тому зателефонував до слідчого районного відділу Максима Дикого з запитанням, що далі робити. Той відповів — чекати. Мовляв, водій та пасажири з «Форда» на лікуванні, тому слідчі дії призупинені. Ймовірно, їм просто сказали довше відлежуватись. Натомість я самотужки звернувся до медичного закладу, бо боліли рука та нога. Лікар сказав, що це наслідки удару, все пройде. Але краще не ставало, почали німіти пальці. До цих пір ношу фіксуючий бандаж, приймаю ліки, потрібне оперативне втручання.

Співрозмовник зіз­нається — два місяці пос­піль він звертався до слідчого та цікавився ходом справи, але той просив чекати. Тільки викликав на допит і слідчий експеримент.

– Я сподівався, що буде справедливість, бо все сталось серед білого дня, зафіксували камери, були свідки. Всі бачили, що в’їхали в мене. Проте невдовзі дізнався, що досудове розслідування завершене і справу передали у суд. Але я залишився біля розбитого корита, бо мене слідчий Максим Дикий вказав не як потерпілого, а свідка! У мене мову відняло! Як же ж так?! Судово-медичну експертизу довелось робити власним коштом, в мене виявились травми середньої тяжкості, а не легкої, як стверджували правоохоронці. Перше засідання було призначено на 20 серпня, але до цих пір жодного не відбулось. То прокурора нема, то карантин, то ще якісь причини. Тож поки нема суду, ми не можемо долучити подання нашого адвоката, аби мене визнали потерпілим. Складається враження, що слідчий по справі був зацікавленим в такому результаті. Такі люди не повинні працювати в органах і мають відповісти за вчинки, — додає Володимир Заяць.

Ця історія викликала неабиякий резонанс серед жителів Вінницького району. Навіть незнайомі люди стали на захист Володимира, бо й самі мали справу із слідчим і теж мають до нього претензії.

– Для цього слід­чого «здружитися» з винуватцем, тобто підозрюваним, — це вже звична справа. З таким «дружнім» під­ходом він безпід­ставно закрив одне кримінальне провадження за ч.2 ст. 191 КК України, де, згідно з ревізією, тільки попередньо встановлена сума зловживань становила 357 тисяч гривень. Пізніше цю постанову слідчого про закриття провадження було скасовано прокуратурою, розс­лі­дування справи поновлено. А Максима прокурор приписав «притягнути до дисциплінарної відповідальності», — каже активіст з Писарівки Сергій Егер. — Як не дивно, але після повернення справу передали для розслідування знову тому ж Дикому Максиму, який через кілька місяців знову її закрив. І перевівся в інший відділ. На мою думку, в даному випадку є всі підстави, щоб звернутися до ДБР!

У пресслужбі обласної по­ліції ось як прокоментували ситуацію:

– За оприлюдненими фактами начальником ГУНП призначено службове розслідування. Результати повідомимо.

Віталіна Володимирова